Балінезійська кішка народилася не на острові Балі, як можна подумати з назви, а в Америці. Її історія почалася з… випадковості. У посліді чистокровних сіамських кішок іноді з’являлися кошенята з довгою шерстю — спершу це вважали за дефект. Але в середині XX століття розплідники в США звернули увагу на цих незвичних кошенят, і згодом розпочали цілеспрямовану селекцію. Так з’явилася окрема порода — балінез, або балінезійська кішка — елегантна, мов танцівниця, витончена й розумна, зі всіма характерними рисами сіама, але у шовковому, довгому вбранні.
Назву порода отримала саме через асоціацію з грацією балінезійських танцівниць — не через географію, а через рухи, пластику, легкість. Порода була офіційно визнана CFA ще у 1970-х роках, і з того часу набула прихильників у всьому світі, але зберегла свою аристократичну рідкість.
Зовнішність Балінеза
Балінез — це класичний східний тип: витончене тіло, довгі лапи, вузька мордочка, великі вуха та мигдалеподібні яскраво-блакитні очі. Тіло мускулисте, але не важке, кожен його рух — як плавний мазок пензля. Шерсть — напівдовга, дуже м’яка й тонка, без густого підшерстка, блискуча й майже не звалюється. Хвіст довгий, пухнастий, часто із «пір’їнкою» на кінці — одна з візитівок породи.
Забарвлення у балінезів завжди колор-пойнт, як у сіамів: тулуб світлий, а мордочка, вуха, лапи й хвіст — темні. Найчастіші відтінки: сил-пойнт, блю-пойнт, шоколад-пойнт, ліловий, кремовий, рудий. Але в деяких системах визнаються й варіанти з табі-візерунками або торті.
Характер балінезійської кішки
Балінези дуже товариські, їм потрібен контакт. Їх не можна залишати наодинці на тривалий час. Це кішки для тих, хто готовий жити в парі. Вони вірні, чуйні, доброзичливі до дітей, мирні з іншими тваринами, але водночас досить вибіркові: не відкривають душу першому зустрічному.
Їхня балакучість менш різка, ніж у класичних сіамів — голос у них м’якший, мелодійніший, але вони так само люблять говорити. І якщо їм щось не подобається — ви про це дізнаєтесь.
Грумінг балінезійської кішки
Шерсть балінезів — дар і виклик. Вона ніжна, як шовк, легко розчісується, не звалюється у ковтуни, але вимагає регулярної уваги. Раз на 4–5 днів слід розчісувати її м’якою щіткою, щоб зберігати блиск і чистоту. У періоди сезонного линяння — частіше. Через відсутність підшерстка вони більш чутливі до холоду, тож у квартирі має бути комфортна температура.
Очі, вуха, кігті — стандартний догляд, але через активність балінезів їхні кігті можуть сточуватися природно. Купати часто не потрібно, але якщо робити це правильно — балінези не чинять спротиву. Багато з них навіть люблять воду.
У грумінг-салоні V.O.G DOG SALON для балінезів доступні спеціальні процедури делікатного вичісування, миття з гіпоалергенними засобами, чистка вушок, кігтів і турботливий догляд без стресу. Ці кішки потребують поваги, а не примусу — а наші грумери саме так і працюють.
