Що собою являє секреція слинних залоз?

Кап-кап-кап і ваш одяг забруднений слиною улюбленця? Зазвичай у тварин є нормою виділення слини, адже вона  зволожує язик та ротову порожнину, допомагає потрапити смачному корму у шлунок і сприяє гарному травленню. У слині містяться протимікробні та протизапальні речовини, які лікують рани.  Проте, в деяких випадках ми можемо спостерігати надмірну секрецію слинних залоз. Якщо Ви зауважили, що слина тече не так, як завжди, а у підвищеній кількості, то необхідно розібратися в чому причина. Ваш вірний друг ще не раз подякує вам за своєчасну турботу.

Фізіологічні та психологічні чинники не несуть загрози здоров҆҆’ю собаки, а є хвороби і паталогії. Давайте разом розберемося з причинами виділення слини.

Фізіологічні причини рясного слиновиділення

Фізіологічні чинники мають тимчасовий характер і спостерігаються при зміні корму собаки або коли улюбленець зголоднів. Навіть при згадці смачненьких ласощів у тварини починає виділятися слина. Тому подумайте,  що собачка любить їсти, може вона просто сумує за смачним гостинцем з ваших рук? Повний шлунок не провокує так до праці секретні залози, як голодний. Але якщо собаці не подобається те, що їй попало до рота, то теж буде текти слинка. Це і не смачна їжа, ліки, різні предмети, які ваш улюбленець вхопив під час прогулянки парком. Під час подорожі транспортом тварин  може заколисувати в транспорті, як людей. Для господарів це може стати сигналом вийти з машини або прийняти лікарські засоби для шлунку тварини. Породи собак відрізняються фізіологічною складовою: будовою щелепи, язика. У сенбернарів, бладхаундів, англійських бульдогів та боксерів слина тече більше ніж у собак інших порід. Жаль, що їм не можна повісити слинявчики… Жартую, звичайно. Якщо Ви власники порід собак «фабрики по виробленню слини», то вже звикли до рясних мокрих виділень, коли улюбленець радісно вітає вас. Виляючи гарнюсіньким хвостиком, тручись біля ніг, висолопивши довгий язичок, улюбленець щиро показує свою любов. Незважаючи, що слинка з язика капає на улюблений костюм господаря.

Психологічні тригери

Страх втрати господаря, відчуття небезпеки, переїзд, зіткнення з агресивними тваринами відносяться до психологічних тригерів. Як правило не мають довгий вплив на  психіку собаки і швидко проходять, якщо не тримати тварину довго у тривожних умовах.

Медичні фактори: хвороби і паталогії

А тепер поговоримо про медичні фактори, які можуть свідкувати про хвороби та паталогії. Якщо з надмірною слинотечею присутня підвищена температура тіла, кашель, неприємний запах з пащі, то можливо ваш улюбленець підхопив вірус або має алергічну реакцію на ліки, укус комахи. Коли до цих проявів додається блювота, є вірогідність харчового або хімічного  отруєння. Блювота проявляє хвороби шлунково-кишкового тракту, печінки, селезінки, наявність гельмінтів. Можливий запор або діарея, затхлий запах з ротової порожнини. Якщо є проблеми із ротовою порожниною, то крім слинотечі, улюбленець може відмовлятися від їжі, води. Буває, що між зубами застрягає предмет, який собака не може самостійно витягнути. Але для цього і є дбайливі господарі, що вчасно помічають проблему та вирішують її.  Розлад нервової системи, яка відповідає за збільшення слинних протоків, зрідка може свідчити про епілепсію, сказ та ботулізм.

Коли варто звернутися до ветеринара?

Що робити власнику собаки, якщо спостерігається надмірне слиновиділення пустуна? Потрібно поспостерігати за поведінкою вихованця, проаналізувати, як пройшов день собаки, відкрити пащу, подивитися чи не має застряглих  предметів у роті. Можливо відбулася зміна звичайного корму, собака з҆҆҆ їла небезпечну річ чи комаху. Слинотеча допомагає собаці вивести з організму шкідливі речовини. Якщо видимих причин господар не зауважив, а секреторна діяльність слинних залоз змінилася, то потрібно звернутися до ветеринара. Якщо ж є й інші неприємні ознаки погіршення здоров’я тварини: сухий чи мокрий ніс, розлад з травленням, то зволікати поїздкою до спеціаліста не можна. Лише ветеринар може правильно оцінити ситуацію і назначити відповідне лікування.

Можливі методи лікування

Можна виокремити кілька поширених варіантів розвитку ситуації. Під час підозри на гельмінтоз, собаці необхідно здати аналізи на глисти. Діагноз підтвердився —  назначається протигельмінтний засіб, що буває у вигляді суспензії, таблеток та крапель на холку. Якщо собака отруївся — бурчить живіт, блювота, понос, то необхідно дати активоване вугілля та багато води. І спостерігати за майбутнім самопочуттям собаки, якщо відбувається погіршення, ветеринар може поставити капельницю. Найважчим захворюванням є сказ, у цьому випадку собаку усипляють. До ознак сказу відносять озноб, занепокоєння, блювота, млявість. Необхідно терміново ізолювати тварину, оскільки вона несе загрозу оточуючим. Відносно найлегшим перебігом хвороби відзначається запалення слизової порожнини рота — стоматит. Є різні форми за складністю вираження стоматиту: катаральний, виразковий, атрофічний. Собаці важко жувати та ковтати їжу, видно неозброєним оком напухлі ясна, виразки на язику. Під час лікування лікар призначає протизапальні препарати, відвари лікарських трав, інколи антибіотики. На період лікування улюбленець харчується рідкими кашами на бульйонами. Атрофічний стоматит виявляють у старших за віком собак. Серйозні хвороби сечокам’яної системи, нирок можуть потребувати оперативного втручання.

Уважний догляд — запорука щастя собаки

Дбайливий догляд за Улюбленцем включає уважне ставлення до різноманітних поведінкових та фізіологічних змін собаки. Найкращий друг людини буде найкращим, якщо ми будемо віддавати не тільки свою любов, а й вчасне лікування, свіжий корм, контролювати чистоту приміщення, де живе наш Улюбленець. А також дбати про вчасну вакцинацію, обробку від паразитів і регулярно відвідувати ветеринара.