Коти бояться води — це, здається, знають усі. Але чи означає це, що вони не вміють плавати? Насправді відповідь інша: майже всі домашні коти мають природну здатність плавати, навіть якщо ніколи не торкались води. Їхнє тіло гнучке, а лапи чудово пристосовані для руху у воді. Проблема не в умінні, а в небажанні.
Більшість котів уникає води через неприязнь до мокрої шерсті, зміну запаху тіла й почуття вразливості. У воді кіт не почувається господарем ситуації, і це породжує тривогу. Проте є винятки. Деякі породи — наприклад, турецький ван, мейн-кун або бенгальський кіт — не просто терплять воду, а й іноді шукають її свідомо. Їхня шерсть частково водовідштовхувальна, а інтерес до навколишнього середовища перемагає страх.
У дикій природі багато диких котячих — наприклад, тигри, рибалка-коти чи очеретяні коти — чудові плавці. Вони використовують воду для полювання або пересування. Отже, здатність плавати в котів успадкована від диких предків, але у домашніх улюбленців вона просто не розвинута — через відсутність потреби.
Якщо кіт випадково потрапив у воду — не панікуйте. Шанс, що він попливе самостійно до берега, дуже високий. Але ніколи не змушуйте його купатися, якщо він цього не хоче. Для більшості котів вода — це стрес, а купання “через силу” може надовго викликати страх навіть до звуків крана чи ванної кімнати.
А як же грумінг?
У салонах V.O.G DOG SALON грумінг котів — це окрема історія. Наші грумери добре знають, що більшість котів не люблять воду, тому ми не просто взяли і миємо, а акуратно адаптуємо тварину до процесу. Без різких рухів, із теплою водою, дбайливими руками та комфортною температурою в приміщенні. Використовуємо лише професійні гіпоалергенні шампуні, які не мають різкого запаху й не шкодять шерсті.
Усе відбувається без стресу й метушні, а якщо тварина дуже тривожна — наші грумери вміють створити атмосферу безпеки: від приглушеного світла до повільного темпу роботи. Ми знайомимо кота з водою по-новому, без примусу, лише з повагою й терпінням.
