Денді-дінмонт тер’єр – це маленький песик з продовгуватим тілом, короткими ніжками та кумедним пучком шерсті на голові. Раніше цих собак використовували для полювання, а сьогодні їх заводять як домашніх Улюбленців та компаньйонів. Вони відомі своїм лагідним характером, а також вважаються однією з найслухняніших порід тер’єрів.

Історія походження породи денді-дінмонт тер’єр

Це давня порода, перші згадки про неї відносяться до XVI століття, виведена у Шотландії на основі шотландських тер’єрів.  У селекції брали участь скайтер’єри та бедлінгтон тер’єри – невеликі, швидкі та витривалі собаки, яких заводили фермери та цигани для знищення гризунів.  Представники нової породи були безстрашні, мали швидку реакцію, полювали на борсуків, видр, щурів, лисиць та куниць. Але популярною порода стала після виходу роману Вальтера Скотта “Гай Маннерінг”, головний персонаж якого тримав цілу зграю таких собак, і назва денді-дінмонт тер’єр походить саме від його імені. Цих незвичайних тер’єрів тримали аристократи та навіть королева Вікторія.

Характер денді-дінмонта

Денді-дінмонт тер’єр – це завзятий, рішучий і лагідний пес, який любить проводити час у колі своєї сім’ї, але при цьому ніколи не нав’язується. Потребує постійної уваги та ласки, як і всі тер’єри, іноді буває дуже примхливим.  Особливо це проявляється, коли Вихованець ревнує свого власника, саме тому дуже важливо почати виховувати тер’єра ще у віці, коли він щеня. Ці собаки доброзичливі та терплячі, тому добре ладнають з дітьми. Вони кмітливі і досить добре піддаються дресируванню, хоч і можуть проявляти впертість, але терпіння, послідовність і наполегливість допоможуть виховати з цього малюка слухняного і шляхетного члена сім’ї.

Умови утримання

Ці собаки мають високу активність, саме тому їм потрібні регулярні фізичні навантаження: тривалі прогулянки з іграми і вправами, виїзди на природу, подорожі – все це стане важливими складовими щасливого життя маленького кудлатого веселуна. Незважаючи на їхні невеликі розміри, гуляти з нею доведеться як мінімум 2-3 рази на день. Денді-дінмонт тер’єри підходять для квартирного утримання, бо вони невибагливі, не потребують складного догляду чи дорогого харчування. А от декілька мінусів у характері цих тер’єрів можуть призвести до проблем: слухаються лише одного господаря; багато гавкають; можуть бути впертими; люблять пустувати; конфліктують із іншими собаками. Саме тому важливо все враховувати, добре обдумати перед тим як взяти під свою опіку та виховання представника цієї породи.

Зовнішній вигляд

Собак породи денді-дінмонт неможливо сплутати з іншими тер’єрами. У них непропорційна статура: корпус витягнутий, а кінцівки короткі. Голова досить велика, лоб широкий і перехід до морди різко виражений.  Щелепи потужні, очі великі трохи випуклі, посаджені широко, вуха висячі. Шия у представників цієї породи коротка, м’язова, грудна клітка широка, хвіст рівний  середньої довжини, може підніматися тільки вертикально, і ніколи не загинається і не закручується у кільце. Кінцівки короткі, м’язисті, задні трохи довші за передні, розставлені широко. Серед представників породи денді-дінмонт поширені два основних забарвлення: перцеве (від темного синьо- чорного до світлого сріблясто-сірого) та гірчичне (усі відтінки червоного, рудого, коричневого забарвлень), іноді з білими мітками на грудях або пальчиках лап. Середня вага денді коливається від 8 до 11 кг, а висота в загривку – від 20 до 28 см.

Виховання та дресирування

Ці тер’єри розумні, кмітливі, але мають незалежний характер, щоб пес слухався, потрібно знайти правильний підхід до нього. Господар повинен завоювати авторитет, тоді Вихованець підкорятиметься, розумітиме його з півслова і намагатиметься догодити. Уже з перших днів появи в будинку  цуценя необхідно привчати до правил поведінки. Він повинен відгукуватися на прізвисько, знати своє місце, вміти ходити на повідку.  Основні команди, яким потрібно навчити одразу: не можна; фу; сидіти; стояти; поряд; місце. Дресирування має бути послідовним, регулярним, але важливо врахувати, що ці тер’єри не терплять одноманітності, якщо нудьгують, то можуть навіть втекти.  Господарю необхідно проявляти терпіння, твердість, але не грубість, для заохочення використовувати ласощі та ласку. Рекомендується водити цуценя на собачі майданчики, щоб він спокійніше потім ставився до інших собак.

Грумінг денді-дінмонта

Гігієнічні процедури для цієї породи тер’єра потрібні такі ж, як іншим собакам:
1. Раз на 1-2 дні вичісувати шерсть жорсткою щіткою;
2. Регулярно підрівнювати вуса та бороду, вкорочувати волосся між пальцями та у вухах;
3. Купати при необхідності, але не частіше одного разу на 2 місяці;
4. Щодня оглядати та протирати очі;
5. Двічі на тиждень чистити вуха;
6. Щомісяця стригти кігті;
7. Для догляду за зубами варто використовувати спеціальну пасту або жувальні ласощі.

Особливість денді-дінмонт тер’єра — його густа, подвійна шерсть: жорсткий остюк із м’яким підшерстям, який потребує регулярного тримінгу. Стандарт грумінгу для цієї породи не допускає звичайного підстригання машинкою, адже це псує структуру шерсті. Замість цього використовується ручне вищипування — тримінг — кожні 2–3 місяці або сезонно. Це дозволяє зберегти здоров’я шкіри, забезпечити природну вентиляцію та підтримати характерний силует породи.

Спина, шия і боки тримінгуються коротше, тоді як на животі, лапах і нижній частині тулуба залишається довша, м’якша шерсть — утворюється так звана «спідничка». Голова — візитівка денді — повинна мати характерний округлий вигляд із довгою, шовковистою шерстю, яку не підстригають, а розчісують і, за потреби, легенько підрівнюють ножицями для охайного вигляду. Чубчик, борідка й вуса — це частина породного образу, їх не змінюють креативною стрижкою.

Також важливо регулярно розчісувати шерсть, щоби уникнути ковтунів, особливо в зоні «спіднички» та за вухами. Догляд за вухами, очима, кігтями та зубами має бути регулярним — це запорука не лише краси, а й здоров’я.

У грумінг-салонах, де розуміються на породних стандартах, денді-дінмонт тер’єру можуть запропонувати професійний тримінг, гігієнічні процедури, розчісування та догляд за шерстю, не порушуючи природний вигляд породи. Саме тому рекомендується звертатися до фахівців, які мають досвід роботи з жорсткошерстими тер’єрами.

Харчування

Годувати Улюбленця можна готовими кормами чи натуральною їжею.  Багато їжі йому не потрібно, але вона має бути повноцінною і забезпечувати собаку всіма необхідними поживними речовинами.  Цуценя годують 4-7 разів на день залежно від віку, кількість годівель зменшується поступово.  До року собаку переводять на дворазове харчування, слід пам’ятати, що перегодовувати пса не можна, бо дінмонт тер’єри схильні до ожиріння.
При виборі готового корму необхідно віддавати перевагу маркам не нижче ніж преміум клас.  Ветеринари рекомендують крім сухих гранул давати Вихованцю консерви цього ж виробника.
При натуральному годуванні раціон вихованця повинен складатися з нежирного м’яса та субпродуктів, які доповнюють кашами, овочами.  Корисно давати кисломолочні продукти, морську рибу, яйця.  Категорично заборонено годувати собак копченостями, солодощами, кондитерськими виробами, трубчатими кістками, консервами зі столу господаря.

Здоров’я

Ці собаки живуть в середньому 12-15 років.  При хорошому догляді та регулярних профілактичних оглядах у ветеринара вони зберігають активність до старості. Основна проблема цієї породи – патології хребта та травми.  Ще через особливості будови тіла  представникам жіночої статі часто потрібна допомога при пологах або кесарів розтин.  Також у цих собак зустрічаються такі захворювання: глаукома; епілепсія; хвороби органів травлення; патології суглобів.

Денді-дінмонт тер’єр – це веселий і рухливий собака, ідеальний Вихованець для сім’ї з дітьми або для активної самотньої людини.  Це  життєрадісна, добродушна, лагідна собака, яка у відповідь на увагу та турботу подарує гарний настрій та свою відданість.