Порода Джонанг (англ. Jonangi) має давнє походження і пов’язана не з Тибетом, як іноді помилково вважають, а з південним сходом Індії — зокрема зі штатом Андхра-Прадеш. Тут ці собаки з давніх часів використовувались як охоронці, пастухи для качок і компаньйони для місцевого населення. Колись поширені в рибальських селах, Джонанги вважались незамінними помічниками — тихими, кмітливими й витривалими.
Собака має надзвичайно коротку, майже непомітну шерсть або взагалі лису шкіру. Це робить її візуально унікальною серед інших порід. Її тіло гармонійне, м’язисте, з добре розвиненими лапами. Вуха стоячі або напіввисячі, морда подовжена, очі — уважні, розумні. Забарвлення може бути різним: від кремового і сірого до темного або навіть строкатого. Незвична риса — вони не гавкають, а видають особливі звуки, схожі на йодлювання.
Офіційного поділу на підвиди порода не має, але залежно від умов вирощування відрізняються екземпляри з сільських і племінних районів: перші мають масивніше тіло, другі — стрункіші.
Середні показники:
Зріст у холці: 45–53 см
Вага: 12–21 кг
Тривалість життя: 12–14 років при доброму догляді
Порода не визнана FCI, що робить її ще більш загадковою та рідкісною.
Характер та особливості догляду
Джонанги розумні, мовчазні та спостережливі собаки з незалежним характером. Вони не метушливі, не потребують постійної уваги, проте дуже прив’язуються до господаря. Їм властива спокійна пильність: ці собаки ніколи не стануть охороняти будинок голосним гавкотом, зате швидко реагують на зміну обстановки й уважно спостерігають за всім довкола. Вони добре ладнають з дітьми, неагресивні, але чужинців у дім впускають неохоче.
У догляді порода невибаглива. Джонанги добре адаптуються до спеки, але потребують захисту від холоду та прямих сонячних променів через відсутність шерсті. Не можна залишати їх надовго під сонцем без укриття — шкіра чутлива до опіків. Прогулянки мають бути помірними, але регулярними: ці собаки потребують фізичної активності, інакше починають нудьгувати або ставати апатичними.
Грумінг джонангів та особливості догляду за шкірою
Через надзвичайно коротку або відсутню шерсть грумінг у звичному розумінні цим собакам не потрібен. Але саме догляд за шкірою — ключ до здоров’я Джонанга. Регулярно потрібно зволожувати шкіру спеціальними кремами чи спреями без спирту, а також стежити за чистотою складок шкіри — особливо після активних прогулянок.
Купати собаку потрібно нечасто — достатньо раз на 1–2 місяці або після сильного забруднення, використовуючи делікатні шампуні для чутливої шкіри. У холодну пору року — одягати у светр або легкий комбінезон. Оскільки шерсті немає, улітку слід уникати прогулянок у найспекотніші години.
Джонанги не потребують стрижки собак чи підрізання шерсті, але регулярне очищення вух, зубів і кігтів залишається обов’язковим — як у всіх порід.
Висновок
Ця надзвичайно рідкісна й автентична індійська порода дивує своїм виглядом, мовчазністю та інтелектом. Хто відчує з ним зв’язок, отримає неймовірно спокійного, розумного й вірного Друга. Вони не потребують грумінгу, не гавкають, не просять надмірної уваги — але саме в цьому й полягає їхня велич. Джонанг — це мінімум суєти й максимум гармонії.
