Поєднання перської грації та сіамської загадковості
Гімалайський кіт — це витончене поєднання двох знаменитих порід: перської та сіамської. Ідея схрестити ці породи виникла у США в 1930-х роках. Американські вчені хотіли створити ідеального кота — з густою, довгою шерстю перса та забарвленням «пойнт», як у сіамів. Результат перевершив очікування. Офіційно породу визнали в 1957 році, і з того часу гімалайці завоювали серця мільйонів.
На перший погляд гімалайський кіт виглядає як жива іграшка — велика кругла голова з коротким носиком, глибокі сапфірові очі, надзвичайно пухнаста шерсть і компактне, щільне тіло. Вага котів коливається від 4 до 6 кг, іноді більше. Шерсть густа, м’яка, шовковиста — вона одразу привертає увагу. Основний колір світлий (білий, кремовий), а мордочка, вуха, лапки й хвіст мають темні відтінки: seal, blue, lilac, chocolate, flame тощо. Це і є характерне пойнт-забарвлення, яке гімалайцям передали сіами.
Цікаво, що в різних фелінологічних організаціях ця порода класифікується по-різному. У CFA та GCCF гімалайський кіт вважається підтипом перського, у TICA — окремою породою. Також існують інші назви: Himalayan Persian, Colourpoint Persian, Longhaired Colourpoint, а серед шанувальників — просто «Himmie».
Характер гімалайця
Гімалайський кіт спокійний, делікатний і дуже прив’язується до людей. Ці коти чудово почуваються у родинах, де панує спокій і любов. Вони не надто активні, але грайливі у затишній домашній атмосфері. Гімалайці не надокучають господарю, але завжди поруч, коли їхня присутність потрібна. Вони добре ладнають із дітьми, іншими тваринами, але не терплять метушні та шуму.
Грумінг гімалайських кішок
Це одна з найвибагливіших порід у догляді. Її розкішна шерсть потребує щоденного розчісування, аби уникнути ковтунів. Через брахіцефалічну будову мордочки у гімалайців часто сльозяться очі — їх потрібно протирати щодня м’якою серветкою. Раз на місяць кота бажано купати зі спеціальним шампунем, особливо якщо він бере участь у виставках. Також слід регулярно обрізати кігті, чистити вушка й слідкувати за станом зубів. Усе це — обов’язкова частина грумінгу, і якщо Ви хочете уникнути складностей, краще звернутись до професійного салону.
Здоров’я і скільки живуть коти гімалайської породи
Як і всі породисті тварини, гімалайці мають певну спадкову схильність до хвороб. Найчастіше зустрічаються респіраторні труднощі через сплющений ніс, очні інфекції, а також полікістоз нирок. Важливо регулярно проходити ветеринарні огляди та уважно слідкувати за самопочуттям Улюбленця. При правильному догляді та гарному харчуванні ці коти живуть у середньому 12–15 років, іноді — й довше.
Гімалайський кіт не для тих, хто хоче активного кота, що постійно стрибає по шафах. Це домашній кіт, який наповнює дім спокоєм і любов’ю. Якщо Ви готові приділяти час щоденному догляду, натомість отримаєте вірного друга, який тонко відчуває настрій і завжди буде поруч.
