Комондор, або угорська вівчарка, є однією з найвпізнаваніших порід собак, адже має унікальну шерсть у вигляді дредів кольору слонової кістки. Не зважаючи на те, що популяція комондорів у всьому світі доволі невелика, салони грумінгу в Києві час від часу отримують запити на грумінг даних собак. Тому тема, яку ми сьогодні розглянемо, буде цікава як власникам комондорів, так і тим, хто лише на шляху поповнення родини вірним другом. Не гаймо часу та мерщій дізнаватись новеньке.
Історія походження комондорів
Порода бере свій початок в Угорщині, де і досі використовується для охорони стада овець та іншої худоби від хижаків, таких як вовки та ведмеді. Перші згадки про комондорів датуються XIII століттям, коли в Угорщину їх привезли кочові племена мадярів. Собаки швидко стали безцінними помічниками пастухів завдяки своїй вірності, відвазі та здатності приймати самостійні рішення. Їх особлива шерсть не лише захищала від суворих кліматичних умов, але й робила їх майже невидимими серед овець, що допомагало непомітно патрулювати та раптово атакувати хижаків або злодіїв, які сміли наблизитись.
Після Другої світової війни комондори почали набувати популярності за межами Угорщини. Порода була визнана Міжнародною кінологічною федерацією. Завдячуючи своїй ролі у сільськогосподарському житті Угорщини, комондори є частиною національної спадщини. Угорські кінологічні організації та ентузіасти породи активно працюють над збереженням та популяризацією комондорів.
Зовнішній вигляд комондорів
Комондори мають впізнавану зовнішність. Вся справа в шерсті. Вона довга, тяжка, нагадує дреди. Цуценята одразу не мають таку шерсть. З народження і до 6 місяців вона доволі пухка і м’яка. Лише згодом шерсть починає закручуватись і формувати єдине ціле з підшерстку та більш довгої ості. Таким чином, у дорослому віці шерсть здатна захистити комондора від укусів хижаків та різних погодних умов. Слід зазначити, що шерсть у породи буває виключно білого кольору, точніше кольору слонової кістки. Це допомагає їм зливатися з отарою овець.
За стандартами комондорів відносять до великих порід собак, адже їх середній зріст становить 65-80 см, а вага варіюється від 40 до 60 кг.
Характер комондорів
Комондори вірні, розумні, незалежні, з сильним захисним інстинктом. Вони природжені відчувати загрозу і це робить їх безцінними охоронцями. Потрібно приділяти багато часу та уваги навчанню, оскільки вони можуть бути впертими і не завжди охоче виконувати команди. Важливо показати їм, що ви є лідером, якому можна довіряти і якого слід слухатися.
Комондори, як правило, добре ладнають з дітьми, особливо якщо вони виросли разом. Однак не слід забувати про безпеку маленьких дітей. Собаки мають великі розміри і під час гри або інших активностей можуть несвідомо завдати шкоди малюкам.
Після того, як ви приведете додому цуценя комондора, одразу ж починайте ранню соціалізацію та послідовні тренування. Це потрібно для того, щоб він зміг навчитися відрізняти друзів від ворогів і бути більш керованим. Все-таки його незалежність і сильний захисний інстинкт без належної уваги може стати проблемою: комондор з самого народження не довіряє незнайомцям та може бути агресивним, коли мова йде про загрозу для сім’ї або власної території. Послідовна робота з кінологом допоможе виростити цуценя спокійним та врівноваженим.
Здоров’я комондорів
Серед найбільш поширених проблем можна виділити:
- дисплазію кульшового/ ліктьового суглоба. Це спадкові захворювання, які можуть призвести до болю та артриту.
- проблеми з очима. Комондори можуть бути схильні до катаракт та прогресуючої атрофії сітківки.
- проблеми зі шкірою. Ковтуни та бруд можуть призвести до подразнень і інфекцій шкіри.
- травми та захворювання кісток. Великі породи, в тому числі і комондори, можуть бути схильні до таких захворювань як остеохондрит та паностит. Ці захворювання можуть спричиняти болі та дискомфорт, тому важливо забезпечити правильне харчування та контроль за фізичною активністю.
Вищевказані захворювання можуть бути спадковими, розвиватися через несприятливі умови догляду або вплив зовнішніх факторів. Важливо планово відвідувати ветеринара для вчасної діагностики та лікування будь-яких проблем, забезпечувати собаці збалансоване харчування, достатню фізичну активність та відповідний догляд за шерстю та шкірою. Вакцинація проти основних інфекційних захворювань та регулярна профілактика паразитів, таких як блохи, кліщі та глисти, також допомагає уникати додаткових неприємностей.
Грумінг комондорів
Шерсть комондора вимагає особливого догляду. Вона складається з двох шарів: густого підшерстку та довгої ості, що разом формуються у суцільні дреди. Їх потрібно періодично розділяти пальцями, щоб запобігти утворенню ковтунів і забезпечити вентиляцію шкіри. Враховуючи, що у дорослого комондора близько 2000 дредів, процедура може зайняти певний час, але регулярність допоможе зберегти шерсть в хорошому стані. В жодному разі не уникайте цієї процедури, адже сплутування дредів між собою призведе до походу в салон грумінгу на стрижку, де шерсть просто збриють і комондор втратить свій унікальний вигляд та шарм.
Так як шерсть не розчісують, після прогулянок на ній може збиратись бруд та сміття. Важливо періодично мити комондора (десь раз на кілька місяців) та гарно просушувати шерсть. Для цього спочатку використовуються рушники для видалення основної вологи, а потім фен на низькій температурі. Важливо не залишати шерсть вологою, оскільки це може призвести до розвитку грибкових інфекцій.
Регулярна чистка вух важлива для запобігання інфекціям так само, як і чистка зубів для підтримки здоров’я ротової порожнини. Також слідкуйте за станом кігтів. Вони не повинні закручуватись, ламатись, розшаровуватись, приносити дискомфорт.
Стрижка не є обов’язковою, але деякі власники обирають стригти своїх собак для полегшення догляду або у разі формування ковтунів. Для стрижки комондора краще звертатися до грумера, який знає особливості догляду за цією породою.
Мережа салонів грумінгу «V.O.G DOG» з радістю допоможе вам подбати за зовнішній вигляд комондора та надасть рекомендації для полегшення домашнього догляду.
