- Історія виникнення породи
- Зовнішній вигляд регдолів
- Особливості характеру породи регдол
- Проблеми зі здоров’ям
- Грумінг котів породи регдол
- Регдол: плюси та мінуси породи
Порода кішки регдол (від англ. ragdoll – «ганчіркова лялька») вміє буквально розпливатись у ваших руках, демонструючи повну довіру та прихильність, чим ламає стереотипи про незалежних і норовливих котів. Ці пухнастики не царапають дивани, не підстерігають вас із-за кута, а, навпаки, поводиться так, ніби обожнюють весь світ, а особливо свою родину. Але це лише верхівка айсберга їх унікальності, тому хутчіш дізнаватись про них більше.
Історія виникнення породи
Регдол вважається однією з наймолодших порід котів, яка з’явилася у 1960-х роках у Каліфорнії, США. Засновницею породи стала заводчиця Енн Бейкер, яка помітила незвичайну поведінку однієї зі своїх кішок, Жозефіни. Вона була білою ангорською кішкою, яка, після автомобільної аварії, стала дуже лагідною та мала цікаву здатність повністю розслаблялася, коли її брали на руки. Саме цю рису Енн і вирішила закріпити в новій породі, тому схрещувала Жозефіну з іншими породистими бірманськими та сіамськими котами для отримання бажаного результату. Як тільки це вдалося, Бейкер створила International Ragdoll Cat Association (IRCA).
У 1993 році порода отримала офіційний статус від American Cat Fanciers Association (ACFA), а в 2000 році – від The International Cat Association (TICA).
Зовнішній вигляд регдолів
Порода регдол не лише одна з наймолодших, але й одна з найбільших: дорослі самці можуть важити до 9 кг, а самки – близько 4-7 кг.
Їх яскраві блакитні очі та неймовірно м’яка та шовковиста шерсть, що нагадує текстуру кролячого хутра, – точно не залишать нікого байдужим. Це їх візитівка.
Кіт регдол завжди має світле забарвлення шерсті, однак темні мітки на мордочці, вухах, лапах або хвості трапляються у різній комбінаціях. Залежно від того, як темніші мітки розподіляються на тілі, виділяють три основні варіанти окрасу: колорпойнт (темні мітки на мордочці, вухах, лапах і хвості), міттед (білі панчохи на лапках і біла лінія на животі), біколор (характерна біла перевернута «V» на мордочці, лапки, живіт і груди повністю білі). Цікаво, що кошеня регдолів народжується майже повністю білим. Його окрас починає проявлятися поступово в перші кілька тижнів життя й остаточно формується до 2–3 років.
Особливості характеру породи регдол
Регдол характер настільки м’який і дружелюбний, що важко уявити, як вони можуть стати джерелом будь-яких неприємностей. Вони буквально створені для любові: прекрасно ладнають із дітьми, дозволяють себе обіймати, гладити, гратися, не конфліктують із іншими домашніми тваринами.
Ці коти не лише люблять своїх власників, але й прагнуть бути поруч кожну хвилину. Це проявляється у слідуванні за ними по дому, в очікуванні біля дверей після робочого дня або у спостеріганні за їх діями.
Як дивно це не було б, але регдол кіт має спокійний собачий характер, тобто вони легко піддаються навчанню, можуть приносити іграшки або виконувати прості команди. Водночас ці коти рідко і тихо нявкають, не створюючи додаткового шуму.
Що робить коте регдол ще більш унікальними – це їх звичка довірливо розслаблятися в руках людини. Таку поведінку важко зустріти в інших породах.
Проблеми зі здоров’ям
Як і багато породистих котів, регдоли можуть страждати від генетичних захворювань, про які варто бути поінформованими ще до поповнення родини пухнастиком. Найпоширенішими проблемами зі здоров’ям є: гіпертрофічна кардіоміопатія (потовщення серцевих стінок, що ускладнює нормальну роботу органа), сечокам’яна хвороба, ожиріння та різноманітні травми. Через лагідний характер і слабкий інстинкт самозахисту порода практично не використовує кігті та не захищається навіть у небезпечних ситуаціях. Це означає, що кішка регдол не пристосована до життя на вулиці і потребує допомоги зі сторони власника у різних небезпечних ситуаціях.
Цілком зрозуміло, що з деякими генетичними захворюваннями неможливо нічого зробити, але систематичне відвідування ветеринара, ревакцинація, обробка від паразитів та збалансоване харчування у помірних порціях дозволить регдолу прожити своє життя довго та якісно.
Грумінг котів породи регдол
Так як шерсть регдолів густа, шовковиста, але має мінімальний підшерсток, догляд за нею простий. Ковтуни утворюються рідко і уникнути їх можна за допомогою регулярного вичісування шерсті 1-2 рази на тиждень. Трохи більше уваги потрібно буде приділити цьому процесу під час періоду линьки, щоб запобігти накопиченню шерсті на меблях та одязі.
З купанням слід бути обережними через сильний стрес у пухнастиків. Загалом, регдоли чудово підтримують свою шерсть у хорошому стані самостійно, а тому потребують банних маніпуляцій лише у випадку сильних забруднень, хвороб або в силу поважного віку.
В грумінг також входить чистка вух, зубів та підстригання кігтів. Ми вже знаємо, що регдоли – домашні коти, які не зможуть дати собі ради на вулиці, тому кігті природним чином не сточуються, якщо їм в цьому не допомогти. Можна встановити вдома кігтеточку, а можна раз на декілька тижнів обрізати їх спеціальними ножицями. Так кігті не будуть закручуватись, завдавати болю та впливати на рухливість хребта.
Вуха перевіряються щотижня на наявність забруднень, запалень, сторонніх предметів тощо. Можна очистити зовнішню частину вуха спеціальним лосьйоном за допомогою ватних дисків, але у разі необхідності глибокої чистки – варто звернутись до ветеринара.
Для догляду за ротовою порожниною кота вам знадобиться зубна щітка, спеціальна зубна паста і декілька хвилин на день. Не ігноруючи цю процедуру, можна уникнути зубного нальоту та хвороб ясен.
Регдол: плюси та мінуси породи
Якщо ви міркуєте купити кошеня регдол, варто зважити всі «за» і «проти». Нижче ми навели основні характеристики породи регдол, які допоможуть вам прийняти рішення.
Плюси:
- Характер. Поступливі, доброзичливі коти, які не схильні до агресії і радо допомагають знімати стрес.
- Вірність. Надзвичайно прив’язані до своєї людини.
- Зручність у догляді за шерстю. Не зважаючи на густу шерсть, регдоли майже не линяють та не мають проблем з ковтунами.
- Розум. Можуть запам’ятовувати команди, навчатися трюків і навіть приносити іграшки, як собаки.
- Тихий голос. Рідко і тихо нявкають.
Мінуси:
- Залежність від людини. Можуть почуватися самотньо, якщо залишаються на тривалий час одні. Регдоли потребують постійної уваги, ласки та спілкування. Для зайнятих людей або тих, хто часто подорожує, це може стати перепоною.
- Тривале дорослішання. Регдоли досягають фізичної та емоційної зрілості лише до 3-4 років, а не до 1-2, як більшість інших порід. Це означає, що, навіть будучи великими, вони можуть поводитися як кошенята протягом тривалого часу. І до цього варто бути готовими.
