Симптоми отодектозу

Отодектоз, або вушний кліщ, — це поширене захворювання у кішок, яке викликають дрібні паразити Otodectes cynotis. Вони живуть у слухових проходах, харчуються клітинами епітелію та викликають сильне подразнення. Першими сигналами є постійне свербіння: кіт активно чухається, трясе головою, може дряпати вуха до крові. Усередині вушного каналу накопичується темний, майже чорний наліт, схожий на кавову гущу. Вуха часто мають неприємний запах. На пізніших стадіях тварина стає дратівливою, млявою, може відмовлятися від їжі через біль. Якщо хворобу не лікувати, виникають ускладнення — отит, запалення середнього вуха та навіть втрата слуху.

Лікування та профілактика вушної корости

Лікування отодектозу завжди починається з ретельного очищення вушного каналу. Для цього використовують спеціальні лосьйони чи розчини для котів, що розм’якшують кірки та видаляють виділення. Після очищення застосовуються протипаразитарні препарати, які знищують кліща. Важливо пролікувати не лише одне вухо, а обидва — навіть якщо уражене виглядає тільки одне, паразити швидко переходять.

Профілактика полягає у регулярному огляді вух, особливо після контактів із дворовими чи бездомними котами. Необхідно підтримувати імунітет тварини, вчасно проводити дегельмінтизацію та користуватися краплями або препаратами для профілактики кліщів. Чистота й уважність господаря значно знижують ризик зараження.

Препаратів для лікування та профілактики вушного кліща у котів

У ветеринарній практиці використовують кілька груп засобів:

  • Краплі у вуха: «Отинум», «Отібевін», «Суролан», «Аурикан» — поєднують протипаразитарну, протизапальну й протигрибкову дію.

  • Системні краплі на холку: «Стронгхолд», «Адвокат», «Револютіон» — діють не лише проти вушного кліща, а й проти бліх та деяких глистів.

  • Очищувальні лосьйони: «Отовін», «Барс-лосьйон», спеціальні вушні рідини для котів.

  • Додаткові засоби: при сильному запаленні ветеринар може призначити антибіотик чи кортикостероїди у складі комбінованих препаратів.

Призначення та дозування має визначати ветеринар залежно від ваги тварини, стану її здоров’я та ступеня ураження. Самолікування може бути небезпечним, адже неправильне застосування препаратів лише ускладнить перебіг хвороби.

Висновок

Отодектоз у кішок — поширене, але виліковне захворювання. Своєчасне розпізнавання симптомів, регулярні огляди вух, правильне лікування та профілактика допоможуть зберегти здоров’я і слух вашого улюбленця.