Порода піренейський мастиф має іспанське коріння: її батьківщина — Піренеї, гірський масив між Іспанією та Францією. Цей мастиф був створений не заради вигляду чи виставок — він народився з потреби. Його головна історична функція — захищати отари овець від вовків, ведмедів та двоногих злодіїв.

У Середньовіччі пастухи Іспанії здійснювали сезонну міграцію зі своїми стадами — подекуди до 800 км — і піренейський мастиф ішов поряд, як вірний вартовий. Він був самостійним, терплячим і здатним ухвалювати рішення на свій розсуд. Цей собака не підкорювався — він співіснував. Саме тому й досі його вважають символом спокійної сили та розумної відданості.

Цю породу іноді плутають із іспанським мастифом, але піренейський легший, витонченіший, має довшу шерсть і більш гірське походження. Його іноді називають Pyrenean Mastiff (англ.), Mastín del Pirineo (ісп.), хоча у побуті все частіше кажуть просто — «піренеєць».

Розміри вражають: дорослий самець важить 70–100 кг, висота в загривку — 75–82 см. Самки трохи менші. Величезна голова, глибока груди, потужні лапи — усе в ньому каже про силу. Та ця сила не агресивна. Це не боєць, а захисник. Його шерсть довга, щільна, біла з великими плямами — рудими, сірими або чорними. Шия часто має «гриву» — густе підшерстя, що надає йому лев’ячого вигляду. Очі — темні, добрі, спокійні.

Сила, спокій і внутрішня мудрість

Піренейський мастиф живе поруч, мовчки спостерігає і, якщо потрібно, захищає. Відмінність цієї породи — здатність бути абсолютно незалежним й водночас тонко відчувати людину. Вони не метушаться, не скавучать, не просять.

Ця порода потребує простору — фізичного й ментального. Ідеально почувається у заміському будинку з великим двором або у горах. Їм потрібно бачити горизонт. Проте попри свій розмір, піренеєць лагідний з дітьми, може бути добрим другом навіть для маленьких тварин. Його важко вивести з себе — він має філософський спокій.

Але не варто сприймати цю лагідність за слабкість. Загроза — і в ньому пробуджується гірський гігант. При цьому він не нападає першим. Його оборона — це попередження, поза, гавкіт, що змушує ворога передумати. Цуценята піренейського мастифа грайливі, трохи незграбні й дуже швидко прив’язуються до господаря. Але дорослішаючи, вони набувають неймовірної гідності.

Цей пес не потребує суворої дресури. Його не варто ламати — з ним домовляються. Він прекрасно розуміє інтонацію, мову тіла і цінує повагу. Відчуваючи любов — відповідає вірністю, яка залишається на все життя.

Грумінг піренейського мастифа

Шерсть піренейця густа, середньої довжини, м’яка, з підшерстком, здатним витримати як холодні зими, так і спеку гір. Білий колір із плямами надає йому неповторного вигляду, але разом із красою приходить відповідальність — регулярний і правильний догляд.

Вичісування має стати звичкою. У період линьки — навесні та восени — процедуру варто проводити щодня або через день. У звичайний час достатньо двох разів на тиждень. Використовують металеві щітки, гребінці з широкими зубцями, а для підшерстку — пуходерки. Завдання не лише прибрати відмерле волосся, а й не допустити звалювання шерсті в грудки. Особливо уважними слід бути в зонах за вухами, на грудях, «штанцях» на задніх лапах і на животі — там шерсть збивається найшвидше.

Купати піренейця часто не варто. Їхня шерсть має природний жировий захист, тому ванна рекомендується лише кожні 2–3 місяці або в разі сильного забруднення. Після купання обов’язково слід добре висушити шерсть, особливо у глибоких ділянках, інакше можливе переохолодження чи подразнення шкіри. Ідеальний варіант — сушіння феном із низькою температурою і терпінням.

Також важливо стежити за вухами. Вони у піренейського мастифа великі, звислі, і тому схильні до накопичення вологи. Профілактичне очищення вух спеціальними засобами раз на тиждень захистить від отитів. Очі, хоч і не дуже вибагливі, потребують очищення від слізного нальоту, особливо у білих собак — щоб не з’являлись рудуваті плями.

Кігті у мастифів здебільшого сточуються самі, якщо собака багато ходить твердим покриттям. Але якщо помітно, що кіготь загинається — його потрібно обрізати. Усе це краще довірити досвідченому грумеру, який знає, як працювати з гігантськими породами без стресу.

У салонах V.O.G DOG SALON майстрині працюють у темпі, до якого звикла ця порода: спокійно, терпляче, без поспіху. Особливої уваги потребує вичісування підшерстку, промивання лап, очищення міжпальцевих зон та м’який догляд за шерстю на животі й грудях.

Піренейський мастиф — це душа гір, що спустилася на рівнину. І якщо Ви запросили його у своє життя — даруйте йому турботу, якої він вартий.