Багато власників котів вважають, що лоток — це дрібниця, яка не вимагає особливої уваги. Але насправді правильна кількість наповнювача — це дуже важливо для котів. Коти дуже чутливі до чистоти, запаху й текстури під лапами. І навіть найменша помилка у догляді за туалетом може призвести до неприємних наслідків: тварина почне ігнорувати лоток, ходити «повз» або копати до самої підлоги, залишаючи по собі запахи, плями й роздратування.
Коли наповнювача занадто мало, кіт, закопуючи свої відходи, дістає до дна лотка — це його дратує. Волога затримується на пластиковій поверхні, запах швидше поширюється, а сеча може потрапляти на лапи. Через це тварина починає асоціювати лоток з дискомфортом. У гіршому випадку — взагалі перестає ним користуватись.
Коли ж наповнювача занадто багато, кіт копає в глибину, розкидаючи наповнювач за межі лотка. Усе це розноситься по квартирі, а вологість повільніше досягає нижніх шарів, що знижує ефективність поглинання. До того ж, деякі види наповнювача при товстому шарі починають швидше накопичувати запах, якщо не перемішувати їх регулярно.
Правильна кількість наповнювача — це золота середина, яка забезпечує чистоту, комфорт для кота й економію для власника. І важливо пам’ятати: один і той самий підхід не підходить усім — усе залежить від типу наповнювача, глибини лотка та навіть характеру вашого кота.
Скільки саме слід насипати
Оптимальна товщина і залежність від типу наповнювача
У більшості випадків ідеальна товщина шару — 5–7 см. Саме такий шар дозволяє коту вільно копати, не дістаючи до дна, і водночас забезпечує ефективне вбирання вологи та запаху. Але ця норма змінюється в залежності від типу наповнювача:
Комкувальні (бентонітові)
Найпоширеніший тип. Їх потрібно досить багато — 6–7 см, щоб комки добре формувалися й не прилипали до дна. Щоденне прибирання окремих комків дозволяє залишати решту наповнювача й підсипати лише частину. Цей варіант підходить більшості котів, бо нагадує їм ґрунт за текстурою.
Деревні гранули
Ці наповнювачі при намоканні розпадаються на тирсу. Оптимальна кількість — 4–5 см, бо волога швидко доходить донизу. Але деревина не утримує запах так ефективно, тому лоток доведеться мити частіше. Якщо у вас двошаровий лоток із сіткою, шар можна робити ще тоншим — 2–3 см.
Силікагелеві гранули
Їх вистачає значно менше — 2–3 см, бо вони мають високу вбиральну здатність і не потребують глибокого шару. Але важливо регулярно перемішувати шар, щоб кристали не насичувалися тільки зверху. І не всі коти їх люблять через хрустку текстуру.
Кукурудзяні, паперові, цеолітові
Ці варіанти мають різну текстуру, але зазвичай вистачає 4–6 см. Паперові часто вибирають для кошенят або тварин з алергією. Вони м’які, але не завжди добре утримують запах.
Окрім типу наповнювача, велике значення має форма й розмір лотка. Якщо лоток глибокий (понад 12 см), шар наповнювача повинен бути відповідним, інакше запах буде накопичуватись унизу. У маленьких лотках не варто сипати забагато — кіт просто не зможе копати, а розкидане сміття опиниться за межами.
Закриті лотки з кришкою допомагають зберігати запах усередині, тому туди можна насипати трохи менше, але лише якщо кіт почувається там комфортно. Деякі коти не переносять тісних або закритих просторів — у такому разі краще залишити відкриту модель, але з оптимальним шаром.
Як підтримувати ідеальний стан лотка
Правильно насипати наповнювач — це лише половина справи. Щоб зберегти свіжість у помешканні й задовольнити вимоги вашого кота, потрібно навчитися грамотно підтримувати стан лотка. Найперше — забудьте ідею: «чим більше насиплю, тим рідше прибиратиму». Усе працює навпаки.
Бентонітовий та силікагелевий наповнювач не потребують повної заміни щодня, але потребують регулярного підсипання і прибирання. Якщо ви прибираєте комки щодня, то достатньо додавати 0,5–1 см наповнювача кожні 2–3 дні. Повна заміна — приблизно раз на 10–14 днів (залежно від кількості котів і чутливості до запахів).
Деревні й органічні наповнювачі змінюють свою структуру при намоканні, тому лоток потрібно частіше мити повністю — раз на 3–5 днів. Якщо ви використовуєте сітку — це дозволяє продовжити термін служби основного шару.
Серед корисних порад:
Використовуйте килимки біля лотка. Вони затримують залишки гранул, які кіт виносить на лапах.
Не заповнюйте лоток «до країв». Особливо якщо він невисокий. Наповнювач все одно розлетиться, а коту буде незручно заходити.
Пробуйте експериментувати. Якщо кіт поводиться неспокійно біля лотка, змініть тип наповнювача або товщину шару.
Не мийте лоток ароматизованими засобами. Коти мають надзвичайно чутливий нюх. Запахи хімії можуть їх відштовхнути навіть сильніше, ніж брудний лоток.
І ще одна хитрість — завжди спостерігайте за поведінкою свого кота після чищення лотка або заміни наповнювача. Якщо він заходить, нюхає й виходить — щось не так. Іноді потрібно змінити буквально один сантиметр товщини шару, щоб кіт знову почувався комфортно.
Формула ідеального котячого туалету
Правильна кількість наповнювача — це не точна цифра, а баланс між типом гранул, глибиною лотка і вподобаннями вашого кота. Загальне правило: 5–7 см — оптимально для більшості випадків. Але уважність, чистота і турбота — ось що справді робить туалет зручним.
Не економте на комфорті кота — але й не перевитрачайте даремно. Правильна товщина шару наповнювача — це тихий, чистий і приємний дім без неприємних запахів та зайвих проблем. А ще — це знак того, що ви справді дбаєте про свого пухнастого друга.