Ніхто не буде сперечатись, що йорки порода собак з характером, упертістю, ревнощами й неймовірною здатністю керувати своїми господарями. І найгірше — більшість помилок у їхньому вихованні робляться саме через любов. Ми підготували для Вас статтю з 5-ма найрозповсюдженішими помилками, які перетворюють йорка з солодкого цуценяти на домашнього терориста — і як це виправити?

1. «Він же маленький, хай робить що хоче»

Власники йорків часто вважають, що через розмір собаку можна не виховувати зовсім. «Ну що він зробить? Маленький же!» — фатальна помилка. Такий підхід призводить до класичного «синдрому маленької собачки»: гавкіт на все, агресія до великих собак, капризи під час їжі та істерики при кожному відході господаря. В йорка великі амбіції, і якщо не встановити правила, буде непереливки всім.

Що робити: правила мають бути з першого дня. Не дозволяйте того, що вам не подобатиметься через місяць. І розмір тут ні до чого.

2. Ігнорування соціалізації

Багато хто тримає йорка вдома, мов «ручну іграшку», і з ним майже не гуляють. А коли виводять на вулицю — дивуються: «Чому він кидається на всіх собак і боїться дітей?» Бо соціалізація не відбулась. Йорк все ж таки собака, йому потрібні звуки, запахи, інші тварини, люди, ситуації. Інакше — невпевненість, агресія або істеричність.

Що робити: із раннього віку знайомити йорка з усім новим. Повільно, позитивно, але регулярно. Соціалізація — ключ до стабільної психіки.

3. Плутанина в командах і діях

«Не можна!», «Стій!», «Фу!», «Йди звідси!» — і все це в одному контексті. Господарі часто змінюють команди, кричать, говорять емоційно, але зовсім не зрозуміло для собаки. У результаті йорк перестає реагувати взагалі. Або ще гірше — реагує як йому зручно: вибірково.

Як правильно: чіткі, короткі команди. Одна дія — одне слово. Не плутайте собаку власною емоційністю. І головне — заборона має бути забороною завжди, а не «сьогодні не можна, а завтра можна, бо гарний настрій».

4. Підкріплення небажаної поведінки

Йорк гавкає, щоб його взяли на руки — ви берете. Йорк скиглить біля миски — ви наливаєте. Йорк ричить, коли хоче залишитися на дивані — ви залишаєте. Вітаю: ви виховали собаку, яка знає, що потрібно лише натиснути — і господар підкориться.

Що робити: не підкріплюйте негативну поведінку. Якщо йорк добивається чогось некрасивим способом — ігноруйте. Працюйте через команди, рутину й винагороди, а не через емоції та жалість.

5. Відсутність рутини і послідовності

«Сьогодні ми гуляємо о 8, завтра — о 12, а післязавтра взагалі не гуляємо». Без розкладу, без зрозумілих правил, без структурованого дня — у йорка формується тривожність, і він починає проявляти її через гіперактивність, гавкіт, кусання, мітки. Маленькі собаки дуже чутливі до змін, особливо розумні, як йорки.

Що робити: складіть розпорядок — і дотримуйтеся його. Прогулянки, годування, час на гру та сон. Чим стабільніший ритм — тим спокійніший собака.

Висновок

Йорки — це дзеркало своїх господарів. Якщо Ви даєте слабину — вона миттєво перетворюється на проблему. Але якщо з першого дня встановити чіткі межі, додати любов, ігри та рутину — Ви отримаєте найкращого компаньйона. Маленького, розумного, впевненого і дуже вихованого.