Хеппі — не з тих, кого прикрашають кучері. Він сам прикрашає все навколо. Але його шерсть потребує грумера з відчуттям стилю: занадто коротко — втратить шарм, занадто довго — ковтуни. Тут був обраний баланс: симетрія, легкість, текстура, що тримає форму без перегинів. Мордочка залишилась відкритою, але не “голою”, а лапки — охайні, та не ідеально однакові, бо живі.
Іноді найкраща стрижка — та, що здається ніби пес завжди так виглядав.
