Прогулянка для собаки – це не просто «вийти в туалет». Під час прогулянки собака розвантажує нервову систему, рухається, тренує м’язи та суглоби, працює носом, знайомиться зі світом. Якщо вигул постійно скорочувати до 5–10 хвилин, організм не встигає ні фізично, ні емоційно «скинути пару». Тоді з’являються «проблеми поведінки»: гавкіт без причини, нищення речей, гіперактивність вдома, скиглення, поганий сон. Правильно підібрана тривалість прогулянки – це спосіб зробити собаку спокійнішою, здоровішою і передбачуванішою.

Загальні орієнтири: від чого відштовхуватися

Для більшості здорових дорослих собак орієнтир простий: близько 1–2 годин на день у сумі, розділені на 2–3 прогулянки. Частина цього часу – спокійна хода на повідку, частина – активніша: ігри, біг, тренування команд, нюхові зупинки. Маленьким собакам зазвичай вистачає меншої тривалості за рахунок їхнього швидкого темпу, але не варто урізати прогулянку до «5 хвилин навколо будинку», тільки тому що собака невелика. Активні породи (хаскі, бордер-колі, вівчарки, більшість тер’єрів) часто потребують ближче до верхньої межі – 1,5–2 години, але у форматі кількох нормальних виходів, а не одного виснажливого забігу. Спокійні компаньйони можуть бути задоволені й коротшими прогулянками, але в них теж має бути можливість нюхати, досліджувати і спілкуватися, а не просто «вийшов – зробив справи – додому».

Вік, здоров’я і сезон: чому одна й та сама собака потребує різного часу

Цуценятам підходить принцип «часто і недовго»: краще кілька коротких прогулянок, ніж одна довга. Активна частина прогулянки має бути обмежена, щоб не перевантажувати незрілі суглоби, а решту часу можна просто спокійно знайомитися зі світом. Дорослі собаки зазвичай витримують більшу тривалість, але тут усе вирішує здоров’я: при зайвій вазі, проблемах серця чи суглобів прогулянки мають бути м’якшими й коротшими, навіть якщо собака «просить ще». Літні собаки краще почуваються при 3–4 виходах на 15–20 хвилин, ніж при одній довгій прогулянці, після якої їм важко вставати. Сезон також важливий: у спеку основний час вигулу варто переносити на ранок і вечір, у мороз – слідкувати, щоб собака не мерзла, особливо якщо вона маленька або короткошерста. У дощ і бруд важливо не стільки скорочувати вигул до мінімуму, скільки продумати миття лап і догляд за шерстю, щоб власник не боявся «набруднити» собаку й не урізав прогулянки через лінь потім мити.

Не тільки «скільки хвилин», а й «що ви робите на прогулянці»

Дві прогулянки по 30 хвилин можуть бути абсолютно різними за цінністю. Одна – коли собаку тягнуть швидким кроком, не дають нюхати, не граються, не спілкуються, власник дивиться в телефон. Інша – коли тварині дозволяють зупинятися, обнюхувати кущі, ви іноді даєте прості завдання, граєте, дозволяєте спокійно поспостерігати за іншими собаками й людьми. У другому випадку собака втомлюється і тілом, і мозком, повертається додому розслабленою і задоволеною, навіть якщо сама тривалість прогулянки не дуже велика. Тому, якщо немає можливості гуляти по дві години, можна зробити менший час більш змістовним – додати нюхові ігри, короткі тренування, нові маршрути.

Як зрозуміти, що вашій собаці вистачає прогулянок

Головний показник – поведінка вдома й загальний стан. Собака, якій вистачає навантаження, спокійно відпочиває, може полежати сама, не «виїдає мозок» кожну хвилину, рідше нищить речі й не шукає собі сумнівних розваг. Якщо вигулу мало, ви майже завжди бачите зворотне: надмірну збудженість, безпричинний гавкіт, постійні вимоги уваги, гіперактивність увечері. Якщо ж прогулянка надто інтенсивна, собака швидко «здувається» на вулиці, відмовляється йти далі, сильно віддихається, потім довго «відходить», може кульгати або уникати виходів. У цих двох крайнощах відповідь одна: підкоригувати тривалість і темп, підлаштуватися під конкретну тварину й не рівнятися на чужі «нормативи».

Висновок

Універсальної цифри «скільки хвилин гуляти з собакою» немає й не буде. Тривалість прогулянки залежить від віку, породи, здоров’я, сезону, умов проживання та того, чим ви займаєтеся надворі. Але є просте правило: собака має повертатися додому приємно втомленою, задоволеною й спокійною, а не виснаженою чи, навпаки, ще більш збудженою. Якщо придивлятися до її сигналів і чесно оцінювати свої можливості, можна знайти той режим вигулу, за якого і вам комфортно, і собака почувається по-справжньому добре.