Привчання до намордника – такий само важливий та обов’язковий етап виховання вашого улюбленця, як і привчання до повідка або шлеї. Не можна асоціювати намордник для собак лише з агресією тварини та недовірою людей, адже це буде лише частиною повної картини. Перш за все думайте про даний аксесуар як про захист від непередбачуваних ситуацій, а їх в Україні, під час повномасштабного вторгнення, доволі багато. Можуть виникнути обставини, коли спокійний все життя собака відчує страх, біль або розгубленість, що призведе в свою чергу до агресивної реакції, а намордник длля собаки позбавить вас клопоту з вирішенням подальших проблем.

Які собаки повинні бути в наморднику?

В Україні діє чинна Постанова КМУ від 10.11.2021 року «Деякі питання щодо небезпечних порід собак», в якій затверджено перелік, для яких собак потрібен намордник. До списку входять: вівчарка (маремо-абруцька, атласька, голландська, грецька, ештрельська, кавказька, середньоазіатська, східноєвропейська, бергамська, картська та французька), айну, акбаш, акіта-іну, акіта американський, бандог американський, брохольмер датський, був’є (арденський та фланерський), бульдог (алапаський чистокровний, американський та мальорський), бульмастиф, бультер’єр англійський, бурбуль південноафриканський, вовкодав ірландський, гампр, доберман, дог (аргентинський та канарський), кангал, кане-корсо, као де кастро лаборейро, као де сера де астрела, мастиф (англійський, бельгійський, піренейський та тибетський), московська сторожова, перо де преса канаріо, піт-бультер’єр американський, рафейру дуалінтежу, ріджбек (родезійський та тайський), ротвейлер, собака вовчий (італійський, саарлоський та чеський), тер’єр американський стафордширський, тоза-іну та метиси всіх зазначених порід.

Проте носіння намордника є корисним не лише для цих порід. При виникненні питання: «чи повинен собака бути в наморднику?», необхідно також враховувати індивідуальні особливості та риси характеру конкретного улюбленця. Якщо тварина часто відчуває страх, проявляє агресію, має сильну реакцію на шум чи натовп, привчання до намордника – обов’язкове. Навіть намордники для маленьких собак, намордник для мопса чи намордники для чихуахуа інколи необхідні.

Де собаці необхідно бути в наморднику?

Українським чинним законодавством чітко прописано, що намордник має бути вдягнений під час вигулу поза місцем постійного утримання, тобто у місцях із великим скупченням людей, зокрема в парках, на дитячих майданчиках і на території загального користування, під час перевезення громадським транспортом. Також не зайвим буде використання намордника у нових або стресових для собаки ситуаціях, наприклад, під час відвідування ветеринара, адже навіть спокійний улюбленець може непередбачувано відреагувати на якусь подію.

Намордник: на що звернути увагу?

Намордники бувають декількох видів: пластикові, металеві, шкіряні, тканинні, силіконові. Вибір завжди залежить від розміру та анатомії морди собаки, а також від ситуацій, у яких він використовуватиметься.

Наприклад, тканинний намордник підходить лише для короткочасного використання, так як він щільно облягає морду і обмежує можливість відкрити рот. В той час пластиковий та шкіряний намордники чудово підійдуть для тривалих прогулянок. Металеві аксесуари менш комфортніші для тварин, але іноді це єдиний варіант для вигулу небезпечної великої породи.

Окрім матеріалу та зовнішнього вигляду, також потрібно звертати увагу на підходящий розмір. Намордник повинен бути досить вільним, щоб не натирати та дати можливість собаці дихати через рот, але достатньо щільно прилягати, щоб не зісковзнути.

Як привчити собаку до намордника?

Вище ми дізнались про те, які породи собак повинні гуляти в наморднику, які аксесуари взагалі є, тож прийшов час привчання, яке відбуватиметься поетапно.

  • Перший етап починається одночасно з соціалізацією улюбленця у ранньому віці і полягає у знайомстві собаки з намордником. Необхідно потримати нову річ в руках і дозволити собаці її обнюхати, погратись. За кожен прояв зацікавленості – улюблений смаколик, адже нам потрібно, щоб намордник асоціювався із чимось приємним.
  • Далі можна покласти смаколик вже всередину намордника, щоб улюбленець його взяв. Радимо поки що не закріплювати намордник на голові. Тут головна мета – комфорт та позитивні емоції, а тому вправу слід повторювати до тих пір, поки улюбленець не буде впевнено брати частування.
  • Коли собака звикне сунути морду в намордник, можна спробувати на короткий час застібнути його. Після цього одразу знімаємо і винагороджуємо сміливця в улюблений спосіб.
  • З кожним наступним разом поступово збільшуємо час, протягом якого улюбленець носить намордник. Починаємо з кількох секунд і збільшуємо до хвилини, потім до кількох хвилин. Після зняття не забуваємо про винагороду.
  • Коли собака звикне до намордника вдома, треба спробувати надіти його на прогулянці. Це дозволить улюбленцю відволіктися на зовнішнє середовище та адаптуватися до вигулу в новий спосіб.

Висновок

Таким чином, привчання до намордника може тривати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від характеру улюбленця та попереднього досвіду. Не бійтесь помилятись та починати спочатку, адже в цій справі дуже важливі терпіння, наполегливість та послідовність. Коли ви дійдете до останнього етапу привчання, ваш собака вже буде сприймати намордник як буденність, а оточуючі під час зустрічі з вами буду відчувати себе комфортно та невороже.