Собака – це незмінний та вірний друг людини. Але чи замислювалися Ви про те, яка пам’ять у ваших Улюбленців? Чи пам’ятають собаки свого «друга – господаря» після довготривалого від’їзду і чи зіграють з ним знову у м’яча? Чи це не байка про сльози Хвостика і про те, як він роками може чекати господаря на тій самій зупинці? Чи бувало так, що ваш пес радісно біжить до великого пакета у ваших руках при вході на подвір’я, наче знає, що у тому пакеті є щось і йому. Тема пам’яті та виховання Улюбленця, все більше і більше набуває популярності, адже популярність цих чотирилапих у світі зростає. Багато людей у сучасному суспільстві ставляться до собак та кішок, як до членів родити і саме знання про пам’ять допоможе господарю у вихованні та навчанні собаки.
Види пам’яті у собак
Пам’ять – це пізнавальний процес, який полягає у запам’ятовуванні, збереженні та відтворені попереднього життєвого досвіду. Пам’ять собаки – це фізіологічна здатність запам’ятовувати конкретні дії, події та поведінку людей та відтворювати інформацію про те, що відбулося у минулому. За дослідженнями американських вчених, існують такі види пам’яті у собак, як короткотривала пам’ять, довготривала, асоціативна та епізодична. Короткочасна пам’ять зберігає інформацію протягом короткого періоду часу, а довготривала протягом довгого періоду часу і у більшості випадків це протягом усього життя. Короткочасна пам’ять це про те, як довго собака пам’ятає події. Довготривала стосується саме тих речей, які запам’ятовуються назавжди. Перші спогади у собак формуються ще у ранньому молодому віці.
Вчені та фахівці із поведінки тварин стверджують, що найбільш дослідженим видом пам’яті у собак є асоціативна пам’ять. Наприклад, побачивши ланцюжок, собака відразу розуміє, що його очікує прогулянка з господарем, побачивши м’ячик знову, улюбленець чітко розуміє, що розпочинається гра. А іноді і сам прохає про ласощі, якщо господар йому не дав. Епізодична пам’ять дозволяє пригадати конкретні події з життя, наприклад пригадати де останній раз заховав кісточку на подвір’ї, шмат сала, печиво або ж іграшку. Часто й собаки використовують нюх для розпізнавання різноманітних речей, предметів та людей.
Фактори, що впливають на пам’ять собаки
Пам’ять у собаки формується через комбінацію генетичних факторів, досвіду та навчання. Але вливає на пам’ять нашого «пухнастого друга» безліч факторів. Одними з найбільш поширених є порода, індивідуальні особливості, такі наприклад, як стан здоров’я, наявність стресу, умови у яких проживає улюбленець, любов або агресія з боку людей та господаря поруч з яким проживає пес.
Головну роль у вихованні молодого Улюбленця відіграє асоціативне навчання. Наприклад, якщо цуценя отримує ласощі кожного разу після приходу господаря, воно швидко асоціюватиме прихід з винагородою. Собаки також навчаються через поведінку інших Вихованців, спостерігаючи за ними. Якщо на території подвір’я житлового будинку проживає багато собак і господарі вигулюють їх в один і той самий час, ми можемо спостерігати конкуренцію між ними за місце на певному майданчику чи траві для гри та відпочинку. Тому ми впевнено можемо сказати, що пам’ять у собаки подібна на людську і навіть більше, ніж ми припускали.
Як собаки запам’ятовують людей
Велику роль у запам’ятовуванні улюбленцем господаря є емоції та ставлення. Якщо щодня говорити із собакою знайомим для нього тоном, грати у м’яча, бігати на перегони, гладити його за «носика» і просити «подай мені лапу» він запам’ятає це і повторюватиме з конкретною точністю. Неабияку роль відіграє і запах господаря у звичному одязі, щоденне повернення з роботи в той самий час і вручення ласощів із пакета, як винагороди. Часто буває, що собака запам’ятовує голос, манеру поведінки і запах знайомої людини крізь роки.
Цікаві факти із життя військових та їхніх собак
Повернення українських військових з фронту часто супроводжується зустрічами з їхніми собаками. Ці моменти завжди дуже емоційні, вражають до сліз та перехоплюють дихання. Собаки, як нам відомо, мають здатність розпізнати знайомий голос та запах господаря і їхня радість завжди безмежна. Ці хвилюючі зустрічі дарують радість військовим, а також впливають на психологічну адаптацію воїна і покращують їх психологічний стан.
«Гав-гав, привіт»
Чекала його вдома з полону: історія морпіха і його собаки, яких розлучили в Маріуполі.
Понад три тисячі кілометрів, через Росію, країни Балтії та Польщу проїхала Афіна з окупованого Маріуполя до українського Луцька. Собака потрапила в оточення разом з своїм господарем – медиком морської піхоти Дмитром. Після наказу здаватися у полон, медик був змушений залишити собаку у бункері, щоб її не розстріляли. Але яким великим було його здивування. коли він через два роки будучи у російській в’язниці, отримав листа від мами і дізнався, що його Афіна повернулася до Луцька ще раніше за нього. З тих пір головним стимулом дочекатися свого звільнення стало бажання дізнатися, як собака подолала шлях з окупованого Маріуполя до Луцька.
Отже, пам’ять собаки – це складна й цікава фізіологічна особливість тварини, яка їй допомагає виживати, спілкуватися із людьми, прив’язуватися до них. Собаки добре запам’ятовують не лише запах, характер, манери і поведінку господаря, а й ставлення до себе. Саме тому вони так віддано чекають господаря і завжди раді зустрічі з ним. Це неабияке дивовижне хвилювання ми можемо побачити по опущених вушках Улюбленця, по щасливих і радісних очах та пухнастому хвостику, який крутиться мов антенка, що ловить сигнали радості.
