Австралійський хілер, кеттл, був’є, скотогінний собака або австралійський скотар – це все альтернативні назви героя нашої статті. Порода раніше використовувалась для пастуших завдань і отримала свою назву через здібність хапати корів і овець за п’яти задля контролю стада. Хілер спритно припадає після укусу до землі, щоб не отримати удар копитом і цей специфічний спосіб контролю без гавкоту відрізняє його від інших порід.
Сьогодні австралійський кеттл використовується не лише пастухами. Він дуже розумний і кмітливий, легко піддається дресируванню, має м’який характер та здатний до повної самовіддачі заради свого господаря. Тому все більше людей обирають цю породу в якості домашнього улюбленця. Наприклад, зіркові актори Кріс Пратт, Марого Роббі та Ліам Хемстворт також надали перевагу австралійському хілеру як члену родини.
Історія виникнення
Під час імміграції у Австралію у 19 столітті британці взяли з собою вірних помічників – чорних бобтейлів, але вони виявились неефективною пастушою породою через спеку, яка панує на континенті цілий рік. Тому, коли Томас Холл опинився в Новому Південному Уельсі, він взяв з собою шотландських мармурово-блакитних коллі, яких звів з дінго і отримав потомство, що зарекомендувало себе відмінними пастухами та охоронцями. У 1870 році господарство Холла було продано з аукціону разом з унікальними собаками. Одного представника придбали брати Гаррі та Джек Бегуст, які схрестили його з далматином. В результаті порода отримала ще більшу витривалість та любов до коней. Саме гени далматина призводять до того, що цуценята хілера народжуються білими. Після схрещення з келпі, у 1989 році був затверджений міжнародний стандарт породи. Згідно з типологією Міжнародної федерації кінологічних товариств австралійський хілер належить до 1 групи – вівчарі та скотарі. Ця група включає собак, які були спеціально виведені для роботи з худобою.
Зовнішність
Якщо ви побачите цю собаку, то однозначно зможете сказати, що вона має жилисте тіло компактної форми з довгим хвостом. Висота в загривку може сягати 51 см, а вага 23 кг. За стандартом довжина корпусу повинна бути більшою за висоту в загривку у пропорції 10:9. Це дозволяє собаці швидко рухатись та миттєво припадати до землі під час випасу худоби. Очі мають темно-коричневий колір, на голові конічної форми широко розташовані невеликі, загострені на кінчиках вуха, а щелепа міцна, з глибоким прикусом. Шерсть подвійного типу, жорстка, водонепроникна та має специфічний окрас: блакитний, блакитний крапчастий та червоний крапчастий.
В середньому ці собаки живуть від 13 до 20 років, однак є виключення. В книгу рекордів Гінесса був занесений факт про найстарішу собаку у світі і ним виявився австралійський хілер Блу, який радував свого господаря цілих 29 років!
Особливості породи
Інтелект і відданість. Представники породи мають високий інтелект та швидко навчаються. Вони віддані своїм господарям і можуть стати вірними супутниками та надійними сторожами.
Енергія та працьовитість. Хілери є чудовими партнерами для активного способу життя та можуть працювати протягом тривалого часу, не втомлюючись. Саме тому вони досить погано адаптуються до міського середовища.
Велика енергія може бути перевагою для активних господарів, однак для тих, хто не може забезпечити достатньо фізичної активності для собаки, це може бути викликом. Не чекайте від собаки, що він буде спокійно лежати поруч із вами.
Робочі здібності. Ці собаки можуть виконувати різноманітні завдання, включаючи випас худоби, пошук і рятування, а також роботу в поліції та військовій сфері. Якщо вони не отримують достатньо уваги та завдань, вони можуть проявляти неконтрольовану поведінку або псувати вдома речі.
Потенційні проблеми зі здоров’ям. Як і багато інших порід, австралійські хілери можуть мати певні спадкові захворювання та проблеми зі здоров’ям. У них є генетична схильність до прогресуючої сліпоти (атрофії сітківки), яка проявляється раптово у віці 1-6 років, а також катаракт і глауком. Іншими поширеними захворюванням є вроджена глухота та дисплазія суглобів. Також собаки можуть бути схильними до алергій, особливо на їжу. Якщо ваш улюбленець має постійні проблеми зі шкірою або шлунково-кишкові розлади, варто звернутися до ветеринара для визначення алергену і зміни дієти.
Незалежність. Ці собаки можуть бути дещо незалежними та самостійними, особливо у питаннях, що стосуються їхньої роботи. Вони можуть приймати власні рішення та діяти відповідно до ситуації. Для їх повної слухняності необхідно, щоб вони визнали господаря своїм ватажком.
Потреба у соціалізації та тренуванні. Австралійські скотарі потребують достатньої соціалізації та тренуваннь з молодого віку. Це допомагає уникнути неприємної поведінки та агресії. Трошки нижче розповімо вам про головні моменти соціалізації тварини.
- Важливо, щоб хілер зустрічався з різними людьми. Це допомагає їм стати дружелюбними та спокійними у різних ситуаціях.
- Прогулянки в різних місцях, таких як парки, пляжі, вулиці міста, допомагають собакам звикнути до різного оточення та звуків.
- Соціалізація з іншими собаками допомагає хілеру вчитися спілкуватися та встановлювати кордони з представниками свого виду.
- Під час соціалізації створюйте позитивні враження для улюбленця. Це допомагає йому розуміти, що нові знайомства та ситуації не є загрозливими.
- Тренуйте хілера та навчайте його команд «сидіти», «лежати», «до мене», «фу» тощо, щоб він міг контролювати свою поведінку у різних ситуаціях.
Гігієнічні процедури
Як ми вже знаємо, австралійський хілер відомий своєю жвавістю, працьовитістю та інтелектом, і як будь-який улюбленець потребує певної уваги до своєї зовнішності, зокрема гігієни. Грумінг – важлива частина догляду, тож давайте розглянемо його основні етапи:
Обрізання кігтів та догляд за подушками лап
Кігті у хілерів сточуються природним чином під час активних пробіжок, однак все одно їх необхідно регулярно перевіряти та обрізати за необхідності, щоб не допустити в подальшому проблем із рухливістю. Зазвичай, хілери дуже чутливі до доторків лап, тому якщо улюбленець не дає підстригти кігті вдома, зверніться до грумера або ветеринара. Також радимо змазувати подушки лап спеціальним воском або кремом після прогулянок для попередження тріщин та сухості.
Вичіс
Представники цієї породи мають подвійний тип шерсті, який має водонепроникну функцію. У зв’язку з цим шерсть не стрижуть, а лише регулярно вичісують за допомогою м’яких силіконових щіток або інших інструментів, які є в арсеналі грумера. Постригши хілера, ви ризикуєте назавжди порушити водонепроникну функцію шерсті та терморегуляцію.
Догляд за вушками та очима
Як було зазначено вище хілери мають схильність до проблем із зором та слухом, тому систематичний догляд за очима та вушками – це життєва необхідність. Вуха рекомендуємо чистити за допомогою спеціальних засобів та ватного диска і паличок. Звертаємо вашу увагу, що чистити потрібно лише внутрішню сторону вух, вглиб отвору може лізти лише ветеринар. Для очей також існують спеціальні спреї та лосьйони, якими необхідно користуватись після прогулянок та за потреби. Якщо ви помітили, що очі вашого улюбленця почервоніли, сльозяться чи навколо них з’явився набряк – зверніться до ветеринара.
Чистка зубів
Цю процедуру бажано виконувати кожного дня для підтримання зубів та ясен в гарному стані. Не використовуйте зубну пасту для людей, оскільки вона може містити інгредієнти, що є шкідливими для тварин. Обирайте спеціальні пасти для собак, вони мають приємний смак та безпечний склад. Регулярна перевірка зубів собаки на наявність нальоту, зубного каменю або інших проблем може допомогти уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.
Купання та висушування шерсті
Так як дана порода схильна до алергій, то необхідно використовувати гіпоалергенні шампуні та кондиціонери. Особливу увагу приділяйте лапам та зоні статевих органів, адже ці собаки не занадто переймаються гігієною. Оглядайте шкіру на наявність поранень, кліщів та дерматитів. Стан шкіри обов’язково впливає на вибір косметичних засобів.
Щоб забезпечити повноцінний догляд за вашим австралійським хілером, варто періодично відвідувати професійного грумера. Мережа салонів грумінгу «V.O.G DOG» може надати професійний догляд за шерстю, шкірою, кігтями та іншими аспектами зовнішності вашого улюбленця.
Австралійський хілер – порода не для новачків, однак якщо Ви будете приділяти йому достатньо уваги, слідкуватиме за гігієною та станом здоров’я, активно проводитимете час разом, цей собака стане вашим відданим другом на все своє життя!
