В цій статті поговоримо про дуже цікаве явище – парування диких вовків із собаками. Також розкриємо причини, через які ці, здавалося б, різні тварини паруються, та дізнаємося, яким чином це відбувається і яким породам собак це притаманно.

 

Історичні факти

Загалом, у світі було чимало випадків схрещування дикого вовка із собакою. Колись індіанці під час шлюбного періоду вовків прив’язували в лісі на декілька ночей самиць собак для спарювання з ними. Натомість самців собак не прив’язували. Все через те, що як вовки, так і вовчиці здебільшого не залишали самців в живих. 

Парування ж вовчиці із псом практично неможливе і зустрічається вкрай рідко. Причиною цього фактору є те, що вовки завойовують прихільність вовчиці, борючись між собою у виснажливих поєдинках, навіть із випадками летального кінця. Зрозуміло, що вовки перевершують собак силою та розмірами, тому тільки одиницям псів вдається вижити в таких двобоях. Тоді вони стають   членами вовчої зграї та заслуговують прихильність вовчиці.

Дуже рідко, але трапляються і випадки спарювання вовчиць із свійськими псами. Причиною є те, що вовчиці в зграї можуть бути найслабшими, найбоягузливішими або не мати пари, а пси, в свою чергу, залишаються без нагляду господаря або ж без свого дому. 

Стається і таке, що цуценя собаки може бути зрощене зграєю вовків. Тоді вже цей дорослий собака може виконувати роль няньки для вовченят в той час, коли обоє батьків або ж тільки вовчиця йдуть на полювання.

Слід зазначити, що у вовків і собак зовсім різні поведінкові моделі щодо вирощування потомства. Переважна більшість самців собак не бере участі у вихованні цуценят, тоді як самці вовків активно долучаються до догляду за дитинчатами. Саме цим вони намагаються втримати поруч свою партнерку.

 

Особливості схрещування вовків і собак

Спеціалісти вважають, що схрестити вовка та собаку не так вже і складно, але наслідки цього можуть бути досить непередбачувані. Отримані від таких батьків цуценята насправді можуть набувати різних проблем зі здоров’ям та деяких вроджених вад.

Найчастіше вони мають вкрай нестійку психіку, а саме: можуть бути замкнутими та боятися оточуючих їх тварин і людей або їхня поведінка може бути дуже агресивною.

Такі цуценята переважно не піддаються дресируванню, зовнішньо доволі потворні і не схожі на вовків. Часто ці гібриди мають вроджені відхилення, наприклад: будова кістяка та кінцівок, що отримані від одного батька, абсолютно не пасує до форми і довжини зв’язок і сухожиль, які отримані від іншого. Або ж верхня щелепа розвивається за одним типом, а нижня – за іншим, і тоді тварина має неправильний прикус.

Гібридів собак і вовків називають вовкособаками або вовкопсами. Інша їхня назва –  вовкособи або напіввовки.

 

Причини парування вовків із собаками

Найчастіше вовки паруються із собаками там, де популяція вовків мала, і їм бракує партнерів для спарювання. Також це відбувається, якщо екосистеми порушені, що призводить до наближення вовків до людських поселень. Через це вони стають дещо ізольованими та зменшують свою обережність. Це і  дозволяє вовкам згодом звикнути до собак та вступити у спарювання із ними. 

Отже, основні причини парування вовків і собак такі:

  • Брак партнерів. Якщо вовкам важко знайти собі пару через малу кількість сородичів, вони шукають партнерів серед собак.
  • Порушення екосистеми. Масовий відстріл вовків, зміна довкілля, вирубка лісів змушують цих диких тварин підбиратися ближче до людей та їхніх поселень. Це збільшує ймовірність парування вовків із собаками через те, що, часто навідуючись до людського житла, вовки поступово звикають до собак і більше не виявляють агресію до них.
  • Соціальна ізоляція вовків. Молоді або самотні вовки, які втратили ватажка зграї, можуть стати менш обережними та більш схильними до контакту із собаками. Молодим вовкам, наприклад, бракує життєвого досвіду, у них немає страху перед людиною, ще й без вожака їм стає  дуже важко полювати. Тому такі вовки частіше шукають їжу поблизу сіл, і цей фактор також сприяє їхньому паруванню із собаками.
  • Генетична близькість. Попри різницю у способі життя, вовки генетично близькі із собаками, настільки, що можуть давати життєздатне потомство. Вони легко схрещуються, тому гібридизація між ними справді можлива, а  їхнє потомство, в свою чергу, продовжує розмножуватися. У таких гібридів селекціонери намагаються поєднати слухняність собаки та силу вовка.

Як відбувається парування

Загалом, ініціаторами пари між вовком та самкою собаки виступають саме самці вовків. Вони підходять близько до селищ людей, відчуваючи готову до спарювання суку. Іноді великі та сильні породи собак також можуть конкурувати з вовками і, навіть, паруватися з вовчицями. Проте це відбувається вкрай рідко. 

Зазвичай самка собаки може залишатися із вовком на період від тижня до двох, а потім може повернутися до свого господаря. Але трапляється і таке, що вона зостається у вовчій зграї назавжди.

Породи собак, з якими вовки зазвичай утворюють пару

Вовки зазвичай віддають перевагу великим породистим собакам, частіше це лайки та німецькі вівчарки. Зрідка, але трапляється парування вовків і з безпородними дворняжками, але більш великих розмірів.

Зовні гібриди можуть бути схожі як на вовків, так і на собак, але зазвичай їхня зовнішність – це щось середнє між першими та другими.

Частина з них поступово розчиняється у популяції вовків, а інша – в популяції бродячих міських собак. Є і такі гібриди, що мешкають у передмістях або ж неподалік від них, залишаючись між дикою природою та цивілізацією.