У світі чимало людей захоплюються чорними котами. Їхня шерсть здається глибокою, оксамитовою, немов ніч без єдиної зірки. Коли на вулиці чи вдома поруч із нами з’являється кіт із суцільно чорним забарвленням, у більшості виникає відчуття, що це і є “ідеальний” чорний кіт — справжній шедевр природи. Однак варто уважніше придивитися, і навіть у найтемнішій шерсті іноді можна помітити легкі коричневі чи рудуваті переливи на сонці, поодинокі білі волоски чи підшерсток іншого відтінку. Все це змушує замислитись: чи існують коти, які насправді повністю чорні, без жодної домішки кольору, чи це ілюзія, створена нашим сприйняттям?

Людське око чутливе до відтінків і найменших змін кольору, але водночас наше уявлення про “ідеальний чорний” часто романтизоване. Коти з чорним окрасом виглядають дуже виразно на фоні більшості інших тварин, і тому здаються особливо чистими та цільними у своєму забарвленні. Однак справжня повнота чорного кольору — це вже питання генетики, фізіології й навіть світла.

Генетика та фізіологія чорного забарвлення у котів

Чорний колір шерсті у котів визначається наявністю особливого пігменту — еумеланіну, який дає глибокий, насичений відтінок. Головну роль у формуванні такого окрасу відіграє ген B (Black). Саме він відповідає за вироблення чорно-коричневого пігменту й придушення інших кольорів. Проте навіть за наявності домінантного гена, абсолютно чорний кіт — це велика рідкість у природі.

У більшості “чорних” котів шерсть має певні нюанси. По-перше, підшерсток часто світліший, аніж основна остьова шерсть. По-друге, з віком у котів, як і в людей, з’являється сивина — окремі білі або сріблясті волоски. По-третє, тривалий вплив сонячного світла може змінювати структуру пігменту, і шерсть стає “іржавою” — із легким коричневим або рудим відливом. Також, чимало чорних котів мають на грудях чи на животі кілька білих волосків або плям, які не завжди видно з першого погляду, але вони є. Ще один фактор — фізіологія самого волосся: на яскравому світлі навіть найбільш чорний кіт може здаватись темно-коричневим чи із ледь помітним фіолетовим, сіруватим відтінком.

Найбільш “чорні” коти зустрічаються серед таких порід:

  • Бомбей — ця порода виведена спеціально для досягнення ефекту повністю чорної, лаково-блискучої шерсті, яка нагадує полірований антрацит.

  • Британська короткошерста — у породі зустрічаються дуже насичені чорні забарвлення, але навіть тут ідеальна “чорність” не гарантується у кожному представнику.

  • Європейська короткошерста — серед домашніх котів часто зустрічаються чорні особини, але чистота забарвлення залежить від генетики.

  • Орієнтальна короткошерста — у частини котів цієї породи шерсть має дуже насичений колір.

  • Мейн-кун — серед мейн-кунів є чорні коти, проте завдяки густому підшерстку відтінки можуть змінюватися.

  • Американська короткошерста, Персидська кішка — також можуть мати насичене чорне забарвлення.

Варто додати, що навіть серед безпородних котів можна зустріти тварин із дуже чистим чорним забарвленням — це результат роботи генів, але жодна порода не може гарантувати стовідсоткову “абсолютну чорність” усіх представників.

Чи бувають коти повністю чорними?

Науково доведено: ідеально повністю чорних котів у природі не існує, якщо під цим розуміти тотальну відсутність інших пігментів, плям, білих або іржавих волосків і будь-яких відтінків. Це пов’язано з особливостями генетики, природного старіння шерсті, впливу середовища й навіть оптики. Однак для людського ока і сприйняття “повністю чорний кіт” — це цілком реальна й досяжна картина: у хорошому освітленні, з насиченим пігментом і блискучою шерстю такі тварини здаються дійсно чорними, майже як оксамитовий силует на фоні.

Найближче до ідеалу підходять коти породи Бомбей, яких селекціонували спеціально для цього ефекту. Але навіть у них на різних ділянках тіла, при різному світлі або з віком можуть з’являтися “сюрпризи” у вигляді одиничних світлих волосків чи легкого коричневого відтінку. Це не зменшує їхньої краси, а навпаки — робить кожного чорного кота унікальним.

Для власників чорних котів головне — не гнатися за ідеалом “абсолютної чорності”, а цінувати особливий шарм, який дарує таке забарвлення: ефектна зовнішність, яскраві очі на темному фоні, загадковий вигляд. Саме це робить чорних котів улюбленцями багатьох поколінь — незалежно від того, скільки білих волосків на грудях чи наскільки рівномірним буде колір підшерстку.