Серед безлічі яскравих та голосистих папуг саме какаду вражає найбільше. Ця порода папуг повноцінний друг, співрозмовник і навіть психотерапевт. Їх обожнюють за розум, емоційність, надзвичайну прив’язаність до людини і, звісно, за той знаменитий чубчик, який піднімається догори, як тільки у птаха з’являються емоції. У цій статті ми розповімо про найцікавіші факти про породу какаду, їхню поведінку, потреби, особливості догляду та про те, чому ці птахи — не для кожного, але для когось — справжній скарб.
Походження та особливості какаду
Папуги какаду — це не просто птахи з розкішним чубчиком, а справжні зірки світу пернатих. Вони походять з Австралії, Нової Гвінеї, Філіппін і деяких островів Індонезії, де мешкають у дикій природі серед евкаліптових лісів, саван і прибережних зон. Свою назву отримали від малайського слова “kakatua”, що означає «папуга з гребенем». І справді — їхній розкішний рухливий чубчик став візитною карткою, яка миттєво вирізняє какаду серед інших папуг.
Сьогодні нараховується близько 21 виду какаду, які відрізняються кольором, розміром та поведінкою. Найвідоміші з них — рожевий какаду, жовточубий, інка какаду, білий какаду та пальмовий какаду. Розміри коливаються від 30 до 70 см, вага — до 1 кг, а тривалість життя — до 60–80 років, що робить їх буквально членами родини на все життя.
Унікальність какаду також і в розумових здібностях. Це одні з найінтелектуальніших папуг на планеті. Вони здатні вивчати до кількох десятків слів, запам’ятовувати предмети, виконувати трюки й навіть… танцювати під музику в ритм, що було підтверджено дослідженнями нейробіологів. Крім того, какаду легко навчаються, але можуть бути впертими — їм цікаві не лише люди, а й усе, що відбувається довкола.
Візуально какаду легко впізнати: окрім чубчика, вони мають кремовий, рожевий або білий окрас, міцний вигнутий дзьоб і виразні темні очі, які ніби завжди щось задумують. Їхній вигляд часто асоціюється з казковими істотами, і недарма: живий какаду виглядає так, ніби його створили художники, а не природа.
Характер і поведінка какаду
Какаду — це емоційна, чутлива, гіперактивна істота, яка постійно потребує взаємодії. Її характер схожий на дитячий: весела, грайлива, водночас вразлива й дуже образлива. Вони можуть закохатися в господаря настільки, що починають його охороняти від інших членів родини або навіть проявляти ревнощі — як маленька дитина, яка не хоче ділитися улюбленим іграшковим ведмедиком.
Какаду володіє потужним голосом. Іноді — надто потужним. Якщо цей папуга не отримає уваги або буде нудьгувати, він може кричати так, що це почує вся вулиця. Це спроба сказати “мене залишили!”. Вони дуже сильно емоційно прив’язуються до людини і важко переносять самотність. Якщо залишити какаду надовго без спілкування, він може впасти в депресію, а у важких випадках — почати виривати собі пір’я.
Водночас це неймовірно ласкаві, контактні птахи. Вони можуть обійматись дзьобом, лежати на спині в долонях, ніжно мугикати або навіть пробувати Вас заспокоїти, якщо Ви роздратовані. Їхні очі завжди “включені” — какаду буквально читає емоції людини й намагається віддзеркалити її стан. Саме через це багато хто називає його найлюдянішим з усіх папуг.
Какаду також любить гратися. Він буде розкидати речі, відкривати шафки, перевертати миски, якщо щось приверне його увагу. Тому безпечне середовище — обов’язкова умова. Якщо ви не хочете, щоб він розібрав ваш телевізійний пульт або з’їв улюблену серветку, краще дати йому іграшки або спеціальні задачі для мислення. І пам’ятайте: якщо йому нудно — у Вас вдома почнеться хаос.
Догляд, утримання і здоров’я
Для какаду потрібний виділений простір у вашому житті, часі та серці. По-перше, какаду потребує великої клітки або вольєра — простору має бути достатньо, щоб птах міг розправити крила, лазити, спати та гратись. Оптимально — вольєр із дерев’яними жердками, іграшками, дзвіночками, шнурками та предметами для розгризання, адже дзьоб у какаду сильний, як у плоскогубців, і постійно потребує навантаження.
Птах обов’язково має щодня виходити з клітки. Це можуть бути польоти по квартирі (у безпечному середовищі) або прогулянки по плечу чи спеціальній дерев’яній конструкції. Контакт із господарем потрібен не кілька хвилин, а щонайменше годину-дві на день. У ідеалі — ще більше. Інакше какаду починає нудьгувати, психічно страждати, може стати агресивним або занадто збудженим.
Раціону має бути мінімум. Основу харчування повинні становити фрукти, овочі, зелень, пророщене зерно, спеціальні корми для какаду з вітамінними добавками. Категорично заборонено давати шоколад, авокадо, сіль, цукор, смажене та молочні продукти. У раціоні має бути також джерело кальцію — наприклад, сепія або мінеральний камінь.
Щодо здоров’я — найбільша небезпека для какаду не у вірусах, а у стресі й самотності. Саме психічні розлади найчастіше призводять до проблем: виривання пір’я, агресія, відмова від їжі. Регулярні візити до орнітолога, правильне харчування, гігієна, зволоження повітря — ось основа довгого та здорового життя. І, звісно, любов.
Якщо Ви шукаєте просто яскраву прикрасу — Вам не до какаду. Але якщо Ви готові подарувати частину свого життя розумному, чутливому, вірному пернатому другу — какаду віддячить Вам чимось значно більшим. Він подарує відчуття глибокого зв’язку, який буває лише з істотою, що розуміє більше, ніж ми звикли думати.
