Дивна ситуація: пройшло багато часу, а кігтів — немає
Ви берете лапку улюбленця, готуєтесь до підрізання… а обрізати майже нічого. Хоча пройшло вже кілька тижнів або навіть місяць! Здивування змінюється на підозру: чи не стираються вони самі? Чи це все ж проблема? У деяких тварин, особливо активних, кігті можуть справді стиратися природним шляхом — під час прогулянок по асфальту, підлозі або навіть під час лазіння. Але буває й інше: кігті наче короткі, але мають довгу живу частину (пульпу), яку обрізати не можна — бо буде боляче і піде кров.
Причина – запущена пульпа, яка «підповзла» до краю
Кігті у собак і котів ростуть повільно, але постійно. Якщо довго їх не обрізати, пульпа (жива частина всередині кігтя) теж поступово подовжується. І коли настав момент, щоб обрізати — обрізати вже й нічого, бо пульпа займає майже весь простір. У такий момент власник думає, що все гаразд. Але насправді кіготь просто не можна підрізати — і це вже не норма. Такий стан нездоровий: тварина може легше зламати кіготь, зачепитися ним, або мати проблеми з поставою.
Що робити: план, щоб повернути все у норму
Найперше — не панікуйте. Але й не відкладайте. Потрібно поступово стимулювати пульпу «відступати». Це робиться шляхом частішого обрізання — буквально по міліметру щотижня або раз на 10 днів. Так жива частина кігтя буде повільно відходити вглиб, і невдовзі знову з’явиться простір для нормального підстригання. В ідеалі — краще звернутися до грумера або ветеринара, які правильно визначать межу пульпи і підріжуть кігті безболісно. А далі — просто не запускати. Регулярність тут важливіша за частоту. Бо краще обрізати «нічого», ніж не встигнути, коли вже надто пізно.
Чи однаково це стосується собак і котів?
Загальний підхід до виправлення ситуації схожий, але є важливі відмінності. У собак подовжена пульпа трапляється частіше — особливо якщо це міні-порода, тварина гуляє мало або кігті давно не стригли. Саме у собак найчастіше доводиться поступово зменшувати довжину кігтя, «відсуваючи» пульпу назад регулярним обрізанням. У котів ситуація дещо інша: їхні кігті часто природно сточуються — завдяки активності, дряпанню або просто руху. Але якщо кіт малорухливий, старший або живе без дряпок — може виникнути схожа проблема. Важливо пам’ятати, що у котів є п’ятий кіготь на передніх лапках, який не торкається підлоги й стирається найгірше. Тож у будь-якому випадку — потрібен контроль та регулярне обрізання кігтів у собак та обрізання кігтів у котів, але з урахуванням індивідуальних особливостей.
