Ми вже багато писали про мікси та метисів собак, але досі жодного разу не торкалися теми котячих кросів. І дарма — адже котячі метиси заслуговують не меншої уваги. Це дивовижний світ, де поєднуються різні риси, характери й навіть гени диких предків.
Чому про котячі мікси говорять рідше?
По-перше, коти менш залежні від людини, ніж собаки, і часто сприймаються як “звичайні домашні”, навіть якщо мають родовід. По-друге, у собак мікси активно просуваються як нові дизайнерські породи, а у котів це явище менш поширене. І, по-третє, інформації про котячі кроси менше, адже розведення котів традиційно більш консервативне.
Чи можна сполучати різні породи котів?
Так, різні породи котів можна схрещувати. Це роблять як для створення нових офіційних порід, так і випадково. Прикладів чимало. У цілому потомство залежить від поєднання генів. Десь мікс дає більш життєздатних і милих кошенят, а десь — ризик появи серйозних спадкових проблем.
Найпопулярніші мікси котів
Bengal (бенгальська кішка)
Бенгали з’явилися завдяки схрещенню домашніх кішок із азійським леопардовим котом. Вони поєднали у собі екзотичну зовнішність дикого предка та характер домашнього улюбленця. Їхній окрас нагадує шкуру леопарда — з великими контрастними плямами або мармуровим малюнком. Бенгали надзвичайно активні, потребують багато ігор і розумових стимулів. Це коти для енергійних людей, адже вони люблять лазити, стрибати й навіть вчаться трюкам. Разом із красою йде і вимога до уваги — без достатньої взаємодії вони можуть нудьгувати та шкодити у домі.
Savannah (саванна)
Саванна — результат схрещення домашньої кішки з сервалою, дикою африканською твариною. Це одна з найбільших і найдорожчих порід у світі: дорослі саванни можуть важити до 15–18 кг і мати зріст до коліна людини. Вони мають довгі стрункі лапи, великі вуха та плямисте тіло, що нагадує справжнього дикого хижака. За характером саванни дуже активні, незалежні й потребують великих просторів. Перші покоління (F1–F3) часто зберігають дику поведінку, важко піддаються вихованню і підходять тільки для досвідчених власників, готових забезпечити їм свободу і складний догляд.
Chausie (чаузі)
Це гібрид домашньої кішки та болотного кота, який мешкає в Африці й Азії. Чаузі мають струнке атлетичне тіло, довгі лапи і виглядають як мініатюрні дикі хижаки. Вони надзвичайно рухливі, обожнюють бігати, полювати і досліджувати нові простори. Через це чаузі потребують великого житла або доступу до безпечного вигулу. Це коти не для “диванного життя”, їм потрібні активні господарі, які приділятимуть увагу іграм та розвитку. Їх важко утримувати у маленькій квартирі, бо без простору вони швидко стають неспокійними.
Tonkinese (тонкінська кішка)
Тонкінська кішка — один із найвдаліших прикладів “домашнього” кросу. Вона поєднала граціозність сіамської кішки з м’якістю характеру бурманської. Тонкінези дуже товариські, люблять бути поруч із людиною і не терплять самотності. Вони мають унікальне забарвлення mink — щось середнє між контрастним сіамським та суцільним бурманським. Це чудові компаньйони для сімей, бо легко пристосовуються, лагідні та розумні.
Foldex (фолдекс)
Фолдекс — канадська порода, створена від схрещення скотіш-фолда та екзотичної короткошерстої. Кішки мають кругле обличчя, коротке тіло, великі очі та іноді складені вушка, що робить їх дуже милими й “ляльковими” на вигляд. Вони зазвичай доброзичливі та лагідні, але через генетику скотіш-фолдів у них часто виникають проблеми із суглобами й хребтом. Тому розведення Foldex досі викликає суперечки серед заводчиків.
Minuet (мінуєт, або Napoleon)
Мінуєт поєднав манчкіна з його короткими лапами та перса з густою шерстю і пласким обличчям. Результат — кіт із виглядом плюшевої іграшки, що миттєво підкорює серця. Вони ласкаві, спокійні й дуже прив’язані до господарів. Проте через поєднання мутацій ці коти можуть мати проблеми зі здоров’ям: короткі лапи сприяють навантаженню на хребет, а пласке обличчя іноді призводить до труднощів із диханням.
Висновок
Мікси котів — це поєднання краси, генетики та суперечливих моментів. Одні з них, як Tonkinese чи Bengal, стали повноцінними породами, інші залишаються спірними через проблеми зі здоров’ям. А гібриди з дикими котами — це вже зовсім особлива категорія, що вимагає великої відповідальності та знань.
Важливо пам’ятати: кожне схрещування повинно враховувати в першу чергу не зовнішність, а благополуччя тварини.





