Неприємно, коли собака залишає «калюжки» вдома, особливо якщо вже давно мав би цього не робити. Такі ситуації дратують, викликають розгубленість і часто породжують непорозуміння між власником і Улюбленцем. Проте варто пам’ятати: недоречне сечовипускання — це не примха, а симптом. І перш ніж карати чи соромити собаку, потрібно з’ясувати, чому це сталося.
Розглянемо основні причини такого явища, собака почала пісяти в хаті, щоб знайти ефективне та гуманне рішення:
Медичні причини
Перший і обов’язковий крок — виключити проблеми зі здоров’ям. Навіть добре вихований собака не зможе стриматися, якщо має фізіологічні порушення. Найпоширеніші медичні причини:
– інфекції сечовивідних шляхів,
– сечокам’яна хвороба,
– запалення сечового міхура або нирок,
– цукровий діабет,
– захворювання простати (у самців) або інші гормональні збої.
У таких випадках собака може часто проситися на вулицю, сечовипускання стає болісним, можливі краплі крові або навіть мимовільне підтікання. Якщо ви підозрюєте хоча б щось з цього — не гадайте, а зверніться до ветеринара. Вчасна діагностика може не лише розв’язати проблему, а й зберегти здоров’я (а іноді й життя) вашого улюбленця.
Стрес та тривога
Собаки дуже чутливі до емоцій і змін у довкіллі. Недоречне сечовипускання часто буває реакцією на стрес. Причинами можуть бути:
– переїзд, ремонт, зміна господарів або поява нової тварини,
– гучні звуки, самотність або конфлікти у сім’ї,
– надмірне збудження або страх.
У таких випадках собака може писати від радості (особливо молоді тварини), від страху (наприклад, коли її сварять), або через розгубленість у новій ситуації.
Важливо створити спокійне середовище, дотримуватися рутини, більше хвалити й менше кричати. Якщо причина в тривожності — можуть допомогти консультації з кінологом або навіть ветеринаром-поведінковим спеціалістом.
Поведінкові причини
Іноді собака мітить територію — не плутайте це з потребою в туалет. Особливо це стосується некастрованих самців або тварин, що живуть у багатоповерхівках і відчувають запахи інших псів.
Також собака може писати у «заборонених місцях», якщо:
– відчуває ревнощі (наприклад, до нової дитини або іншого улюбленця);
– бореться за увагу — коли розуміє, що лише «провина» викликає реакцію господаря;
– відчуває невизначеність у правилах: сьогодні можна, завтра не можна.
У таких випадках потрібно закріпити правила поведінки, уникати агресії у відповідь і забезпечити тварині достатньо уваги, вигулу та ментального навантаження.
Проблеми з дресируванням
Нарешті, найбільш банальна, але поширена причина — недостатнє або неправильне привчання до туалету. Це трапляється з цуценятами, але іноді і з дорослими собаками, яких взяли з притулку чи з вулиці.
Можливо, собака:
– не зрозуміла, куди саме треба ходити;
– не встигає на прогулянку, бо її замало або надто пізно;
– перебуває в конфлікті з ритмом дня господаря.
У цьому випадку потрібне терпляче й послідовне навчання: часті вигули, похвала після кожного вдалого сечовипускання на вулиці, ігнорування невдач без покарання. Допомогти може також обмеження простору (наприклад, закрити доступ у певні кімнати) та ритуали — вигул після сну, їжі, гри.
Висновок
Недоречне сечовипускання — це не «випадкова шкідливість», а важливий сигнал. Слухайте собаку: чи не болить їй, чи не страшно, чи все гаразд із її ритмом життя. Уважність, терпіння і правильні дії — ключ до того, щоб «калюжки» залишилися лише у спогадах про цуценячий вік.
