Коли хтось уперше бачить кангала, він одразу помітить великого, спокійного та впевненого собаку з пронизливим поглядом. Століттями цей нащадок стародавніх пастуших собак з гірських районів Туреччини був вірним захисником стада, сміливо ставав на захист проти хижаків і ніколи не відступав. Сьогодні кангал порода собак нарешті отримав можливість проживати не лише на території Туреччини, але й у всьому світі, тому ми хочемо привернути до нього вашу увагу.
Історія походження кангалів
Історія кангалів нерозривно пов’язана з пастушими народами центральної Туреччини, особливо з регіоном Сівас, де ця порода вважалася священною і надзвичайно цінною. Пастухи вірили, що порода собак кангал має шосте чуття, яке дозволяє йому передбачати небезпеку ще до її появи, і це не дивно, адже життя тут завжди було важким, і люди потребували надійних захисників для своїх отар.
Розведення і підтримка чистоти породи завжди контролювалися в Туреччині дуже суворо задля збереження її найкращих робочих якостей. Кангали були настільки цінними, що їх не дозволяли вивозити за межі країни.
Вони довгий час залишалися маловідомими для решти світу, і лише у XX столітті, коли перші собаки з’явилися в Європі та США, настав їх золотий час. Витривалість і охоронні якості кангалів справили враження на велику кількість кінологів і фермерів, тому сьогодні цих собак можна побачити в багатьох країнах для охорони стад, ферм та приватних територій.
Зовнішній вигляд кангалів
Кангали – це великі, масивні собаки з вагою 40-65 кг. В холці вони можу досягати 70-86 см.
Шерсть у породи коротка, щільна і груба, призначена для того, щоб захищати тварину від перепадів температур і суворих погодних умов. Таким чином, у спекотне літо собака кангал захищена від перегріву, а взимку щільний підшерсток зберігає тепло.
Класичні окраси (світло-палевий або сіро-бежевий, іноді з відтінками світло-коричневого) допомагають собакам зливатися з навколишнім середовищем, особливо на тлі степів і гірських ландшафтів Туреччини, де вони працюють з пастухами. А чорна маска на морді – родзинка будь-якого кангала.
Характер кангалів
Порода, яка століттями служила турецьким пастухам для захисту отар від хижаків, кангал характер має винятковий. Це не просто охоронці, а стратеги, які чітко знають, коли і як діяти. Кангали можуть годинами патрулювати територію або просто спостерігати за обстановкою, залишаючись готовими до дії. Вони мають гострий зір, нюх і слух, і здатні відчувати присутність незнайомців чи хижаків на великій відстані.
Попри це собаки надзвичайно стримані і спокійні. Кангали не схильні до агресії без причини і вміють контролювати свої емоції. Такий рівень самоконтролю властивий далеко не всім породам.
Виховання та соціалізація кангалів
Кангали від природи мають гострий розум, захисні інстинкти та здатність самостійно приймати рішення. Для них важливо мати спокійних та упевнених власників з сильним характером, які знають, що таке послідовність дій, справедливість та терпіння. Ця порода буде ігнорувати грубі накази, але легко підкорятиметься чітким і впевненим командам. Лідерство в цьому випадку будується на основі довіри, а не примусу.
З огляду на те, що кангали століттями захищали пастухів з отарами від небезпек, слід серйозно підійти до їх соціалізації. Без цього вони можуть агресивного ставитись до будь-кого, хто не належатиме до родинного кола. Якщо їх знайомити з раннього віку з різними людьми, тваринами та новими місцями, кангали будуть врівноваженими та впевненими.
Фермери приділяють цьому питанню особливу увагу, і не дарма. В результаті, собаки бачитимуть в інших тваринах частину своєї зграї і захищатимуть. На територіях господарств можна часто побачити, як кангали дружелюбно поводяться з вівцями, козами тощо.
Здоров’я кангалів
Природний відбір і давня робота охоронцями отар сформували в кангалів неймовірну стійкість до кліматичних умов і високий імунітет. Це одна з причин, чому їх тривалість життя досить велика (в середньому 12-15 років). Вони рідко хворіють на інфекційні захворювання, хоча не повністю застраховані від проблем зі здоров’ям. Як і більшість великих порід, кангали схильні до дисплазії суглобів, ожиріння та проблем із зором (катаракта, закручування повіки всередину).
Для контролю ваги та навантаження на суглоби достатньо обрати збалансовану дієту, багату на білки та жири, приділити трохи часу фізичним активностям та регулярно відвідувати ветеринара. Лікар допоможе ситуативно вирішувати проблеми та запобігати виникненню нових.
Ідеальні умови утримання кангалів
Кангал турецький був створений для життя на природі, тому йому потрібна велика територія, де він зможе вільно рухатися і патрулювати довірену ділянку. Найкращими умовами буде велике подвір’я або ферма. Це не собаки для маленької квартири.
Вони спокійно витримують зими з мінусовими температурами і часто самі обирають залишатися на вулиці, навіть коли інші собаки шукають прихистку. Проте це не означає, що власникам достатньо надати кангалам територію для контролю. Гарні будки з якісним настилом та захистом від сильного вітру допоможуть собакам почуватися комфортно та з великим задоволенням охороняти своїх людей.
Щодо спеки, кангали адаптовані до високих температур, але все ж можуть перегріватися, якщо вони надмірно активні в найспекотніші години дня. Саме тому важливо забезпечити їм тінь, доступ до води і уникати фізичних активностей у цей період.
Грумінг кангалів
Кангали потребують доволі простого догляду. А все завдяки практичній шерсті. Вона коротка, щільна і груба на дотик, створює природний захист від бруду, вологи і погодних умов. Під час періодів линьки вичісувати шерсть бажано 2-3 рази на тиждень. У звичайний же час достатньо одного разу на тиждень.
Банні процедури – не часта справа. Декілька разів на рік необхідно виділяти для купання та висушування шерсті пів дня-день, слідкувати, щоб не залишилось жодної вологи на волосках та використовувати потужний фен чи бустер. Частіше купати кангалів не рекомендовано, адже можна легко змити природні масла, які захищають зовнішню поверхню тіла від багатьох збудників.
Кігті, як правило, сточуються самі під час активного руху, проте слід регулярно перевіряти їх і підстригати за потреби. Окрім того, огляд вух, очей і зубів дозволять уникнути багатьох проблем зі здоров’ям. Це займе буквально декілька хвилин.
Мережа салонів грумінгу V.O.G DOG SALON з радістю допоможе вам подбати за зовнішнім виглядом кангала та надасть рекомендації для полегшення домашнього догляду. Щоб дізнатись детальніше про грумінг кангала в наших салонах та кангал ціна грумінгу у Києві – переходьте на сторінку стрижка собак.
Як вибрати цуценя кангала?
Ми вже знаємо, що кангали підійдуть не всім, і вони потребують досвідчених власників. Якщо цуценя кангала – це перший великий захисник у вашій родині, необхідно подумати про додаткові тренування, консультації з кінологом ще до поповнення. Також варто докласти зусиль для створення умов для проживання собаки і врахувати, що квартира – не найкращий варіант.
Якщо з вищевказаним все владнано, то забирати кангал цуценя з розплідника можна вже з 8-12 тижня. Раніше відлучати його від матері не рекомендується задля уникнення проблем з адаптацією та соціалізацією. Надійний та кваліфікований заводчик надасть характеристику кожного цуценяти, покаже умови їх утримання, документи на батьків. Також він не буде ухилятись від надання інформації про родовід, обстеження батьків на генетичні хвороби та сертифікати здоров’я.
Обов’язково приділіть достатньо часу, щоб роздивитись кангалів, звернути увагу на їх поведінку та взаємодію. Цуценята повинні проявляти цікавість і впевненість, але не агресію. Порода від природи має дуже розвинені захисні інстинкти, але водночас впевненість та врівноваженість.
І коли ви знайдете свого собаку, подивитесь йому в очі та візьмете на руки, будьте певні – з правильним вихованням та вашою спокійною вдачею, кангал собака буде відданим вам все своє життя.
