Швейцарські породи собак мають особливу атмосферу. Більшість із них з’явилися серед Альп, де собаки століттями допомагали людям у горах, охороняли ферми, пасли худобу та працювали в дуже суворих умовах.
Саме тому багато швейцарських собак виглядають потужно й серйозно, але при цьому мають дуже спокійний і добрий характер.
Сенбернар
Сенбернар — порода стала легендарною завдяки собакам-рятувальникам, які допомагали людям у засніжених Альпах.
Колись сенбернари жили при монастирі Святого Бернара та шукали мандрівників, які губилися в горах під час хуртовин. Через це порода досі асоціюється з добротою та порятунком людей.
Попри величезні розміри, сенбернари зазвичай дуже спокійні та терплячі. Але разом із собакою власники отримують і тонни шерсті та слини — до цього потрібно бути готовими.
Бернський зенненхунд
Бернський зенненхунд виглядає як ідеальний собака із заміського будинку — великий, пухнастий і дуже ефектний.
Колись цих собак використовували на фермах у Швейцарії. Вони охороняли територію, пасли худобу та навіть перевозили невеликі вантажі.
Берни дуже прив’язуються до людей і погано переносять самотність. Водночас це порода, яка потребує багато простору та прохолодного клімату, адже густа шерсть створювалася саме для життя в Альпах.
Біла швейцарська вівчарка
Біла швейцарська вівчарка виглядає дуже незвично через свою білосніжну шерсть. Через зовнішність цих собак часто порівнюють із вовками.
Цікаво, що раніше білий окрас вважали «неправильним» для вівчарок, але згодом у Швейцарії почали окремо розвивати цю породу.
Білі швейцарські вівчарки дуже розумні, активні та сильно прив’язуються до господаря. Вони добре навчаються й часто мають більш м’який характер, ніж класичні німецькі вівчарки.
Аппенцеллер зенненхунд
Аппенцеллер — одна з найменш відомих швейцарських порід, хоча виглядає дуже ефектно. Це енергійний, швидкий і дуже витривалий собака, якого використовували для випасу худоби в горах.
На відміну від більш спокійних сенбернарів чи бернських зенненхундів, аппенцеллери люблять рух і постійну активність. Це порода не для людей, які хочуть «диванного» собаку.
Ще одна особливість — дуже гучний голос. Колись це допомагало пастухам керувати худобою на великій відстані.
Висновок
Швейцарські породи собак стали відомими завдяки своїй силі, витривалості та відданості людям. Більшість із них формувалися в суворих гірських умовах, тому чудово пристосовані до активного життя та холоду.
Але головне — навіть найбільші швейцарські собаки часто мають дуже спокійний і добрий характер, через що їх люблять у всьому світі.
