Трансильванська кішка — одна з наймолодших і водночас найзагадковіших порід у світі. Вона з’явилася у Карпатському регіоні, де місцеві мешканці помітили незвичних котів із вовкоподібною зовнішністю. Саме тому тварин почали називати «карпатськими» або «трансильванськими» котами. Їхнє походження пов’язують із природними мутаціями у диких популяціях, які сформували унікальне забарвлення — світле тіло з темними кінцівками. Сьогодні ця порода ще перебуває на етапі офіційного визнання, але вже викликала інтерес серед фелінологів і любителів рідкісних тварин у Європі.
Зовнішність і особливості породи
Трансильванська кішка має коротку щільну шерсть із м’яким підшерстком, який утворює «димчастий» ефект. Її забарвлення називають «карпатським малюнком» (Carpati pattern): кошенята народжуються майже світлими, але з віком шерсть темніє, залишаючи лише світлі лапи, мордочку, вуха та хвіст. Такий контраст створює враження, ніби кішка вкрита туманом гір. Найпоширеніші варіації кольору — чорний і блакитний. Очі зазвичай жовті або янтарні, що додає тварині дикої краси. Статура середня, мускулиста, тіло гнучке, лапи сильні, а погляд — пронизливий і уважний.
Характер трансильванів
Попри «вовчий» вигляд, трансильванські коти мають лагідний і врівноважений характер. Вони легко прив’язуються до людини, добре ладнають з іншими домашніми тваринами та люблять спілкування. Це розумні, спостережливі й спокійні кішки, які не потребують надмірної уваги, але завжди оцінюють любов і турботу. Власники описують їх як відданих компаньйонів, які зберігають внутрішню гідність і незалежність, властиву гірським тваринам.
Догляд за трансильванськими котами
Догляд за трансильванськими котами не складний — їхня коротка шерсть не плутається, достатньо раз на тиждень вичісувати її щіткою. Важливо контролювати харчування, адже ця порода схильна до швидкого набору ваги при низькій активності. Регулярні візити до ветеринара, вакцинація та обробка від паразитів — стандартна база догляду. Завдяки природному походженню кішки мають міцний імунітет і добре пристосовані до кліматичних змін, особливо до прохолодного повітря — спадок карпатських висот.
Науковці лише починають вивчати генетику трансильванських котів. Поки що їхня унікальність пов’язується з природною мутацією забарвлення, яке не зустрічається у жодній іншій породі. У 2025 році очікується офіційне затвердження стандарту в міжнародних фелінологічних організаціях. Якщо це станеться, трансильванська кішка може стати символом Східної Європи — породи, що народилася серед карпатських лісів і принесла у світ частинку дикої природи.
