Іноді власники собак помічають, що їхній улюбленець має дивний рибний запах. Це може бути як тимчасове явище, так і ознака серйознішої проблеми.  Навіть придумали назву для такого – Важливо з’ясувати джерело запаху та вжити заходів, щоб собака почувався комфортно та був здоровим.

Чому собака пахне рибою?

Запах риби може з’явитися у собаки з різних причин. Найчастіше це пов’язано або з природними факторами, або з медичними проблемами, які потребують уваги.

Природні причини іноді викликають цей запах, і тут немає нічого небезпечного. Якщо у раціоні собаки є рибні корми, жирні кислоти Омега-3 або добавки на основі морепродуктів, це може впливати на запах слини, шерсті та навіть шкіри. Деякі породи собак, наприклад, ретривери або спанієлі, мають специфічну шкірну секрецію, яка може видавати слабкий рибний аромат, особливо якщо шерсть довго залишається вологою після купання.

Однак запах риби часто сигналізує про медичні проблеми. Однією з найпоширеніших причин є проблеми із зубами. Якщо в ротовій порожнині накопичується зубний камінь, утворюються інфекції ясен або розвивається пародонтоз, неприємний запах може стати дуже вираженим. Подібний ефект викликають також грибкові або бактеріальні ураження вух, особливо у собак з висячими вухами, де тепло і вологість створюють ідеальні умови для розмноження бактерій.

Найчастіша причина рибного запаху – параанальні залози. Ці маленькі залози, розташовані біля анального отвору, виробляють специфічний секрет, який собака зазвичай випорожнює самостійно. Проте, якщо залози запалюються або засмічуються, секрет починає виділяти різкий запах, схожий на тухлу рибу. Багато собак у такому стані починають активно лизати себе під хвостом або тертися задньою частиною об підлогу.

Як визначити джерело запаху?

Щоб точно зрозуміти, звідки походить запах риби, варто уважно оглянути собаку та перевірити основні зони, де можуть бути проблеми.

Спочатку слід перевірити ротову порожнину. Відкрийте пащу собаки та подивіться на стан зубів та ясен. Наліт, зубний камінь, почервоніння або навіть кровоточивість – це ознаки стоматологічних проблем. Якщо запах йде саме з рота, можливо, у собаки розвивається пародонтит або запалення ясен, які вимагають догляду та чищення зубів.

Наступний крок – огляд шерсті та шкіри. Якщо у собаки є грибкові інфекції або шкірні подразнення, вони можуть викликати специфічний запах. Особливо варто перевірити місця під лапами, вухами та в складках шкіри (у бульдогів, мопсів та інших порід зі складчастою шкірою). Якщо шерсть виглядає жирною або на ній є кірки, варто звернутися до ветеринара, оскільки це можуть бути дерматологічні проблеми.

Якщо ж джерело запаху не виявлене в роті чи на шерсті, варто оглянути область під хвостом. Якщо анальні залози заповнені або запалені, вони можуть мати характерний рибний запах. Також може спостерігатися набряк або навіть невелике почервоніння. Якщо собака постійно лиже цю область або треться об підлогу, це ще один сигнал, що проблема саме там.

Визначення джерела запаху допоможе швидше вирішити проблему та повернути вашому улюбленцю комфорт і свіжість. Якщо ж не вдається встановити причину самостійно, краще звернутися до ветеринара, щоб не допустити ускладнень.

Як позбутися рибного запаху?

Якщо ви визначили, що ваш собака пахне рибою, головне – не ігнорувати цю проблему. Залежно від причини, рішення може бути доволі простим або ж вимагати комплексного підходу. У будь-якому випадку, регулярний догляд допоможе не лише позбутися запаху, а й попередити його появу в майбутньому.

Якщо проблема криється у ротовій порожнині, регулярна чистка зубів може значно покращити ситуацію. Собаки так само, як і люди, потребують догляду за зубами, оскільки наліт і бактерії спричиняють неприємний запах. Використовуйте спеціальну зубну пасту для собак (людська їм не підходить) та щітку або гумовий напальчник для чищення. Якщо собака не любить цю процедуру, можна використовувати спеціальні ласощі для очищення зубів, які зменшують утворення зубного каменю. Деякі власники віддають перевагу спреям або порошкам, що додаються у воду і допомагають підтримувати свіжий подих.

Якщо причина запаху криється в шерсті або шкірі, варто регулярно відвідувати грумера. Професійне купання та чистка допоможуть усунути жирний наліт, бактерії чи грибки, які можуть викликати неприємний запах. Але найважливіша процедура – це чистка параанальних залоз. Деякі собаки не можуть самостійно випорожнювати їх, тому потребують допомоги спеціаліста. Грумер або ветеринар швидко та безболісно виконає цю процедуру, що позбавить собаку рибного запаху та дискомфорту.

Ще один важливий аспект – зміна раціону. Якщо ваш собака їсть корм із рибними добавками, риб’ячим жиром або морепродуктами, це може впливати на його природний запах. Спробуйте перевести улюбленця на корм із куркою, індичкою або яловичиною та подивитися, чи зміниться ситуація. Також варто звертати увагу на баланс харчування: нестача вітамінів чи проблеми з травленням можуть викликати зміни запаху тіла.

Коли варто звернутися до ветеринара?

Іноді неприємний запах – це не просто косметична проблема, а сигнал про серйозніші захворювання. Важливо не зволікати з візитом до ветеринара, якщо запах стає дуже різким, посилюється або з’являються інші симптоми. Якщо навіть після чищення анальних залоз або догляду за ротовою порожниною запах не зникає, це може вказувати на внутрішні проблеми, які вимагають обстеження.

Якщо собака починає активно лизати себе під хвостом, соватися задньою частиною по підлозі або вести себе неспокійно, це майже завжди означає проблему з анальними залозами. Запалені залози можуть викликати біль, а у запущених випадках – навіть абсцеси. У таких ситуаціях ветеринар може провести очищення, при необхідності – призначити протизапальні препарати або антибіотики.

Також варто бити на сполох, якщо з’являються додаткові симптоми, такі як почервоніння, висипи або свербіж. Це може бути ознакою алергічної реакції, бактеріальної чи грибкової інфекції або навіть порушень у роботі внутрішніх органів, наприклад, печінки чи нирок. У такому разі ветеринар може призначити аналізи, щоб встановити точну причину.

Запах риби від собаки – це не нормальне явище, але в більшості випадків воно вирішується правильним доглядом. Головне – не ігнорувати проблему та вчасно вживати заходів, щоб ваш улюбленець почувався комфортно та був здоровим.