Минулого разу ми розповідали, як зробити укол собаці — і хтось з вас зберіг цей гайд, як інструкцію для надзвичайних ситуацій. Цього разу ми хочемо поговорити про уколи котам. Технічно все здається схожим: шприц, ліки, голка — але якщо мова йде про кота, то є низка дрібниць, які дуже впливають на сам процес. Коти більш незалежні, чутливі й не так охоче погоджуються на маніпуляції, які не входили в їхні плани. Тому власнику потрібно знати, як діяти грамотно і спокійно, щоб допомога тварині не стала стресом для обох.
Що треба знати перед тим, як взяти в руки шприц
Котам дуже важливо створити безпечне середовище. Якщо Ви нервуєте — вони нервують удвічі більше. Підготуйте все заздалегідь: шприц (краще інсуліновий з тонкою голкою), ампулу з ліками, вату або серветку зі спиртом, чистий рушник. Ліки мають бути кімнатної температури — холодний розчин може викликати додатковий дискомфорт.
Котика краще зафіксувати: або покласти на рівну поверхню, або загорнути у рушник, залишивши відкритою потрібну ділянку тіла. Якщо тварина агресивна або боїться — не намагайтесь робити все силою. Дайте час заспокоїтись, погладьте, поговоріть лагідно. Кіт має відчувати себе не в пастці, а під захистом.
Підшкірна ін’єкція у холку — найкращий вибір для котів
Більшість ліків вводять саме підшкірно — у зону холки, де у котів шкіра товстіша й менш чутлива. Щоб зробити ін’єкцію:
злегка підніміть шкіру між лопатками, утворивши «складку»;
введіть голку у нижню частину цієї складки під кутом 30–45 градусів, не глибоко;
повільно натискайте на поршень;
після введення витягніть голку і легко стисніть місце уколу ваткою зі спиртом.
Коти рідко кричать під час уколу, але можуть різко сіпнутись або вистрибнути, тому тримати їх потрібно надійно, але обережно. Якщо вколоти правильно — це займе всього кілька секунд і не викличе сильного болю.
Внутрішньом’язова ін’єкція коту: коли без неї не обійтись
Не всі препарати можна колоти підшкірно, і в деяких випадках доводиться робити укол у м’яз — зазвичай у стегно. Але тут важливо пам’ятати: у котів м’язовий шар набагато менший, ніж у собак, і діяти треба з максимальною точністю.
Оберіть задню частину стегна ближче до зовнішнього краю, уникаючи середини (там проходить сідничний нерв). Тварина має лежати або стояти рівно. Вводьте голку перпендикулярно до м’яза, повільно, не глибше, ніж на 1,5–2 см (для середнього кота). Ліки також вводяться повільно. Після цього — легенько помасажуйте місце уколу.
Ніколи не коліть більше 1–2 мл у одне місце. Якщо доза більша — її потрібно розділити. І головне: не робіть такі уколи без чітких інструкцій від ветеринара.
Висновок
Кіт — це створіння з характером і грацією, яка не терпить грубощів. Тому й підхід до нього під час уколу має бути делікатним. Ви можете допомогти своїй тварині навіть у складній ситуації, якщо будете впевнені, спокійні й добре підготовлені. Навіть проста ін’єкція може стати актом любові — головне, щоб вона була зроблена правильно.
