Домашні тварини, особливо невеликі за розміром, зазвичай дуже допитливі та рухливі, тому через це з ними часто стаються нещасні випадки, в тому числі й такі пошкодження як опіки. Наразитися на подібну небезпеку собака чи кішка може і в домівці, і на прогулянці, тому хазяїну тварини необхідно володіти загальною інформацією про такі ураження. Отже, обговоримо причини, ступені та симптоми опіків, а також першу домедичну допомогу собаці та кішці й наслідки таких пошкоджень.

 

Причини опіків у домашньої тварини

Факторів, що впливають на отримання твариною опіків, може бути декілька. Розглянемо основні причини таких уражень:

  • висока температура (кип’яток, водяна пара, інша гаряча речовина, вогонь);
  • хімічні речовини (кислоти, луги, окислювачи, солі лужних металів);
  • електричний струм, блискавка;
  • променеве випромінювання (сонячний опік);
  • сік отруйних рослин.

 

Ступінь ураження шкіри тварини при опіках

Якщо казати про високу температуру, то ступінь ураження залежить від самої температури, тривалості впливу та області ураження. Наприклад, у разі розлиття окропу на тварину час його впливу на шкіру складає декілька секунд. Тому опіки від киплячої води, як правило, мають І-ІІ ступінь опіку та не загрожують життю тварини. 

Важкі та навіть смертельні опіки кип’ятком собака чи кішка може отримати, якщо вплив киплячої води буде тривалим і площа тіла, що постраждала, буде значною, наприклад, у разі потрапляння в ємність із окропом.

У випадку дії відкритого полум’я відбувається вплив трьох чинників – гарячих частинок, які потрапляють на шерсть та шкіру тварини, теплового випромінювання та пекучого повітря. Опіки від відкритого вогню – найважчі, тому дуже часто стають причиною больового шоку і навіть смерті тварини.

Говорячи про опіки від хімічних речовин, слід зазначити, що кислоти нечасто викликають сильне ураження шкіри через те, що коагуляція білка на її поверхні  (перехід з рідкого стану в твердий) не дає кислоті проникнути глибше. На відміну від лугів, які викликають набагато сильніші опіки через їхню здатність викликати незворотнє та глибоке пошкодження тканини. 

Опіки електричним струмом найчастіше отримують цуценята і кошенята, які полюбляють гризти все, в тому числі й електричні шнури. В цьому випадку площа опіку невелика, але ураження може бути дуже глибоким через те, що електрика проходить по тілу завдяки найбільш електропровідним місцям – біологічним рідинам та м’язам. Це може спричинити пошкодження шкіри, м’язів, нервів і судин, а також порушення дихання та роботи серця. 

Променева дія на шкіру тварини може бути викликана як ультрафіолетовим випромінюванням, так і інфрачервоним. За таких обставин вплив прямих сонячних променів здатний викликати опік І, іноді ІІ ступеня. Опік від інфрачервоного випромінювання улюбленець може отримати від працюючого каміна чи гарячого радіатора.

Терпкий сік отруйних рослин, таких як аконіт, борщівник, очиток їдкий, може викликати сильний опік слизової очей або ротової порожнини собаки та кішки.  Тут варто пригадати і гострий перець, що має назву каєнський. Він містить хімічну сполуку, що називається капсаїцин, і викликає печіння при контакті зі шкірою та слизовими оболонками. 

Симптоми опіків у домашньої тварини 

Опіки у тварин класифікують за двома основними параметрами:

1- за місцем розташування: 

    опіки поверхні шкіри, органів зору, ротової порожнини та дихальних шляхів.

2- за ступенем вираженості:

  • легкі пошкодження верхнього шару епідермісу, що викликають печіння, почервоніння та невеликий набряк. В цьому випадку загоєння відбувається протягом 2-3 днів і не залишає рубцевих змін.
  • ураження верхнього шару шкіри, що характеризується утворенням везикул (пухирців), заповнених прозорою рідиною, а також почервонінням і набряком. При правильному лікуванні такі пухирці зазвичай сходять самостійно, але можуть залишати мінімальні рубці та шрами.
  • пошкодження як поверхні шкіри, так і більш глибоких її шарів, коли на поверхні утворюються були (пухирі, заповнені як прозорою, так і каламутною рідиною в залежності від ступеня та тривалості ураження) або струп (скоринка, що з’являється на рані під час загоєння). 
  • сильне обгоряння не тільки всієї товщини шкіри, а ще і м’язів, і кісток.

Симптоми, які характерні для опіків, залежать від площі та ступеня пошкодження шкіри. Спільними проявами є гіперемія шкіри (почервоніння), набряк, печіння, больові відчуття та гіпертермія (місцеве чи загальне підвищення температури). 

При дуже сильному опіку, а саме при суттєвих та глибоких ураженнях шкіри у тварини можуть виникнути симптоми лихоманки, тахікардії, почастішання пульсу, постійної спраги та тремора кінцівок. 

В такій ситуації у собаки та кішки може з’явитися збудження, що чергується з  апатією, може зменшитися виділення сечі, змінитися її колір та запах. Щоб не стикнутися з такими загрозливими симптомами як відмова деяких органів, зупинка дихання та загибель тварини, потрібно не втрачати час і швидко доставляти улюбленця до ветеринарної кліники.

Перша домедична допомога при опіках у тварини

Перше, що потрібно зробити в такому випадку – відразу ж усунути той фактор, який став причиною опіку у тварини, а саме збити вогонь з собаки чи кішки, загасити вогнище, якщо це в ваших силах, або відключити електричний струм. 

Якщо полум’я не вдається ліквідувати, то потрібно захистити найвразливіші частини тіла тварини, такі як: очі, ніс, вуха, лапи, та не дозволяти їй наближатися до джерела вогню і ступати на гарячу поверхню. 

У випадку, коли собака чи кішка все ж таки отримала термічний опік, необхідно промити його прохолодною водою протягом декількох хвилин і накласти на пів години компрес із льодом – серветку, змочену крижаною водою. Далі необхідно прикріпити стерильну пов’язку, зістригши перед цим шерсть біля рани. Не використовуйте для пов’язки вату чи інший пухкий матеріал через те, що його волокна приліпають до рани та збільшують ризик інфікування. Також не змащуйте нічим опік, адже це ускладнить загоєння рани.

Якщо тварина отримала хімічний опік, важливо знати, кислота чи луг став  причиною пошкодження. Кислоту спочатку змивають з рани великою кількістю води, а потім нейтралізують її дію за допомогою 2% розчина харчової соди. При опіку лугом – спочатку промивають його водою, а потім усувають дію лугу 2% розчином оцтової чи лимонної кислоти. Не можна змивати водою солі лужних металів та негашене вапно, їх знімають зі шкіри серветкою, змоченою в соняшниковій олії.  

Після надання першої домедичної допомоги, за першої ж нагоди, доставте постраждалу тварину до ветеринарної клініки. Якщо ж такої можливості немає, зателефонуйте ветеринару та спробуйте отримати консультацію у дистанційному форматі.

Дуже сподіваємося, що Ви із Улюбленцем завжди залишатиметеся у безпеці та вищезазначені поради Вам не знадобляться . Проте тепер Вам відомо, як поводити себе в такій екстремальній ситуації і допомогти тварині у разі опіків, якщо немає можливості звернутися по допомогу до професіоналів. Однак пам’ятайте, що кожна ситуація може бути унікальною, тому найкращим рішенням в такому випадку є надання кваліфікованої допомоги тварині, особливо при серйозних опіках.