Чотири роки військова надсилала гроші на утримання своїх котів. Вона служила й довіряла людині, яка погодилася про них подбати. А коли приїхала розбиратися, почула страшне: коти давно загинули, а їхні тіла спалили.
За нею — долі сотень інших тварин. Собаки, коти, коні, корови, кози та свині. Пожертви небайдужих людей. Допомога, яку привозили великими машинами. І майже десять років скарг із села Бригидівка на Вінниччині, де місце під назвою «притулок» стало для сусідів синонімом тваринного страждання.
Тепер тварин звідти вивозять. На момент підготовки статті допомога тривала вже понад тиждень, а близько 70 собак усе ще чекали на прилаштування.
За красивими словами про порятунок
Історія почалася зі збору тварин та оголошень про прийом до притулку. Тамара Пастух забирала собак, люди привозили їй нових підопічних, сторінка в соцмережах набувала популярності. Разом із довірою зростали кількість тварин і потік допомоги.
За оцінками, переданими нам із села, там одночасно перебувало близько двохсот собак або більше. Крім них — коти та ціле господарство свійських тварин. Точно порахувати всіх на початку порятунку було складно, бо їх було занадто багато.
Пастух публічно розповідала, що утримує собак із вулиць і прифронтових територій та збирає гроші на їхній догляд. Уже тоді сусіди говорили про голодних тварин, хоча їй регулярно привозили корм.
Люди допомагали, бо вірили, що оплачують їжу, безпеку й догляд. Кожне нове прохання про пожертву спиралося на просте людське бажання: щоб бодай ще одна тварина вижила.
Те, із чим село жило роками
Для нас у V.O.G DOG ця історія має особистий зв’язок. Батьки людини, яка розповіла нам про події, живуть у Бригидівці. Ще кілька років тому дорогою до ставка вона сама бачила тіла собак у навколишніх полях. Походи повз обійстя з дітьми запам’яталися відкритою хвірткою та собаками, які виходили на дорогу.
У переданих нам розповідях мешканців повторюються ті самі картини: мертві собаки й коти на дорогах, виття, нічні крики замкненої худоби. Одна літня жінка описувала звуки, які видавали корови, як стогін.
Коли люди зайшли до приміщень, де тримали худобу, вони описали нашарування гною подекуди по коліна. Тварин розміщували в порожніх сусідніх хатах. Мешканці розповідають про корів, яких тривалий час не доїли, і про козу, яку без належного нагляду утримували серед багатьох козлів, допускаючи безконтрольне парування.
За цими подробицями — повсякденне життя істот, повністю залежних від людини. Вони не могли відчинити двері, наповнити миску чи самі знайти собі безпечне місце.
Люди зверталися. Тварини залишалися
Односельці роками намагалися добитися допомоги: викликали поліцію, зверталися до місцевої влади, прокуратури та журналістів. Історію висвітлювали на телебаченні. Сусіди знову пояснювали, що відбувається, показували наслідки, звертались до судів й чекали дій.
Про проблему знали й посадовці. У попередньому публічному матеріалі представник поліції говорив про три заяви та розгляд справи в суді.
Але відсутність місця для двохсот собак не вирішує питання їхнього годування, води та щоденного догляду. Поки тривали розмови, життя тварин залежало від того, що відбувалося за воротами.
Мешканці згадують і те, як їхні скарги називали наклепом, а власницю підтримували представники місцевої влади. Вони також ставлять питання про долю численних звернень: чому після багатьох викликів у поліції виявилося лише кілька матеріалів?
Ця історія потребує відповіді не лише про дії власниці. Потрібно з’ясувати, чому вже відомі порушення не припинилися. Підозри щодо можливого покривання та особистої зацікавленості посадовців мають бути перевірені слідством.
Чотири роки довіри й приїзд військової
У центрі нинішніх подій опинилася військова, яка передала Пастух власних котів, бо через службу не могла доглядати за ними. Протягом чотирьох років вона надсилала гроші на їхнє утримання.
У розповіді, переданій V.O.G DOG, довіра цієї жінки стала для Пастух додатковим аргументом у спілкуванні з благодійниками: їй довіряють навіть військові. Згодом між ними виник конфлікт через публікації в соцмережах. На тлі багаторічних скарг військова разом із волонтерами вирішила приїхати й побачити все особисто.
Під час з’ясування обставин, як нам повідомили, Пастух сама сказала про загибель котів від голоду та спалення їхніх тіл. Тобто весь цей час жінка могла допомагала, де її тварин давно вже не було.
Той самий виклад подій містить повідомлення про напад із ножем: Пастух ударила військову в живіт, але жорсткий післяопераційний корсет стримав лезо. Воно пошкодило корсет і дісталося до шкіри, залишивши подряпину. Після конфлікту Пастух залишила місце події. Обставини нападу та інформація про її розшук і підозри потребують офіційного підтвердження.
Приїзд, який мав допомогти з’ясувати долю тварин, обернувся небезпекою для людини, яка роками підтримувала цей «притулок».
Куди зникали допомога й тварини
Мешканці підозрюють, що частину привезеного корму перепродавали. Вони описують, як після великих поставок приїздили інші машини й вивозили допомогу.
Окремий біль — повідомлення про тіла тварин у криниці, куди Тамара викидала мертвих собак. Очікується її обстеження; що саме там знаходиться, мають встановити фахівці.
Залишається невідомою й доля породистих собак, яких, за отриманою нами інформацією, вивезли ще до нинішніх подій. Люди побоюються, що подібне місце може з’явитися деінде. Саме тому важливо встановити, куди потрапили ці тварини, і не втратити їх із поля зору.
Ті, хто ще чекає
Зараз у Бригидівці триває щоденна робота з порятунку. Собак і котів передають іншим притулкам та небайдужим людям. Корів, коней і кіз прилаштовують із письмовими зобов’язаннями доглядати за ними й не віддавати на забій.
UAnimals також повідомила про вивезення 14 собак до клініки та оплату їхнього лікування.
На територію привезли багато корму. Тваринами зараз опікуються небайдужі люди й військові, є юридичний супровід, який допомагає правильно оформлювати дії та передачу підопічних.
За останнім оновленням, отриманим нами 6 вересня, приблизно за тиждень собаки вже трохи оговталися. Близько 70 усе ще залишалися на місці. За кожною цифрою — жива тварина, якій потрібні безпечне житло, догляд і людина поруч.
Не дати цій історії повторитися
Ми публікуємо цей матеріал заради розголосу, який допоможе довести порятунок до кінця. Увага потрібна й після того, як останню собаку вивезуть із території: важливо знати долю тварин та результати розслідування.
Передаючи тварину до притулку, перевіряйте умови. Приїдьте особисто або попросіть людину, якій довіряєте. Цікавтеся подальшою долею свого улюбленця, просіть актуальні фото й відео, звертайте увагу на звітність. Популярна сторінка та зворушливі дописи самі собою не гарантують турботи.
Якщо поруч страждають тварини, не залишайте людей, які намагаються їм допомогти, сам на сам із проблемою. Фіксуйте побачене, звертайтеся до поліції та зоозахисників, зберігайте відповіді, поширюйте перевірену інформацію.
Бригидівка показала, як довго можуть тривати страждання навіть тоді, коли про них говорять уголос. Сьогодні в тих, хто вижив, з’явився шанс. Від нашої небайдужості залежить, чи стане він початком іншого життя.
Військові, Ви знову довели: там, де роками розводять руками й заплющують очі, Ви знаходите сили прийти та допомогти. Дякуємо Вам, волонтерам і небайдужим односельцям за кожне врятоване життя. Тепер наша спільна справа — довести цей порятунок до кінця.
В основі статті — особисті спостереження очевидця, передані ним розповіді мешканців про події та відкриті публікації. Відомості про перебіг порятунку наведено станом на 6 вересня 2026 року.
https://www.facebook.com/reel/860819756999582
https://www.facebook.com/reel/1749942966276264
https://www.facebook.com/reel/906593585858451
https://www.facebook.com/reel/1247393094172992
https://www.facebook.com/reel/1757232545526265
https://www.facebook.com/reel/1962439697764509
https://www.facebook.com/reel/1390073182630172
