Собаки з «дредами» виглядають так, ніби щойно повернулися з музичного фестивалю або роками відрощували екстравагантну зачіску. Насправді довгі шнури — не перукарська вигадка, а особливий тип шерстного покриву. М’яке підшерстя переплітається з грубішим покривним волоссям і поступово формує щільні пасма.
Проте така шерсть не перетворюється на красиві рівні шнури сама собою. Без правильного догляду замість охайної «зачіски» утворюється суцільний ковтун. Знайомимося з породами, для яких дреди стали справжньою візитівкою.
Комондор
Комондора складно переплутати з іншою собакою. Дорослий представник породи вкритий довгими білими шнурами й здалеку може нагадувати величезну швабру. Але за кумедним порівнянням ховається серйозний угорський охоронець отар.
Світла шнурова шерсть допомагала комондору зливатися з вівцями, захищала від негоди та частково пом’якшувала укуси хижаків. Це незалежний, пильний і сміливий собака, який звик самостійно оцінювати ситуацію.
Доросла шерсть комондора може сягати землі. Її не розчісують звичайною щіткою — пасма вручну розділяють до самої шкіри. А після купання собака висихає надзвичайно довго, іноді протягом доби або навіть більше.
Пулі
Пулі теж походить з Угорщини, але значно менший і рухливіший за комондора. Коли цей собака біжить, його шнури підстрибують у різні боки, а зрозуміти, де саме під усією тією шерстю ховаються очі, буває непросто.
Колись пулі пасли худобу, тому за ефектною зовнішністю стоять швидкість, кмітливість і велика працездатність. Це не декоративна «собака-дред», а енергійний пастух, якому потрібні рух, завдання та контакт із людиною.
Шнури починають формуватися поступово, коли змінюється щеняча шерсть. Їх необхідно регулярно розділяти, особливо біля вух, лап, хвоста та в пахвових зонах.
Бергамська вівчарка
На перший погляд бергамська вівчарка може здатися просто дуже кошлатою. Проте її покрив має незвичайну будову: він складається з трьох типів волосся, які з часом об’єднуються у широкі пласкі пасма. Вони більше нагадують повстяні стрічки, ніж тонкі шнури комондора.
Таке природне «пальто» захищало собаку від холоду, опадів і травм під час роботи в італійських Альпах. Бергамські вівчарки уважні, врівноважені та здатні самостійно ухвалювати рішення — важлива риса для собаки, яка працювала далеко від пастуха.
Дорослі пасма не потрібно постійно розчісувати. Головне — правильно сформувати й розділити їх у період зміни шерсті, а надалі стежити за чистотою шкіри.
Іспанський водяний собака
Шерсть іспанського водяного собаки від природи густа й кучерява. Якщо вона відростає, локони можуть поступово об’єднуватися у шнури. Але на відміну від комондора, цю породу часто стрижуть коротко, тому її «дреди» бачать не так часто.
Традиційно ці собаки виконували найрізноманітнішу роботу: пасли худобу, допомагали рибалкам і подавали предмети з води. Вони активні, уважні та швидко навчаються.
Кучеряву шерсть не варто розчісувати як звичайну довгу. Пасма розбирають пальцями, а після купання воду обережно промокають рушником, не розтираючи завитки.
Пудель
Більшість людей звикла бачити пуделів пухнастими або акуратно підстриженими. Проте їхня густа кучерява шерсть також здатна формувати довгі шнури. Колись шнурові пуделі були значно поширенішими й з’являлися на виставках нарівні з собаками у звичних стрижках.
Створення такої зачіски потребує багато часу та майстерності. Шерсть необхідно правильно розділяти, підтримувати чистою і ретельно висушувати. Тому сьогодні шнурових пуделів можна зустріти рідко — ефектний вигляд вимагає серйозної відданості догляду.
Чи можна зробити «дреди» будь-якому собаці?
Ні. Для правильного формування шнурів потрібна відповідна структура шерсті: зазвичай поєднання м’якого підшерстя та кучерявого або грубішого покривного волосся. Якщо просто дозволити звичайній шерсті збиватися, утворяться не породні шнури, а ковтуни, які тягнуть шкіру, утримують вологу та спричиняють дискомфорт.
Шнурова шерсть потребує особливого догляду:
- пасма регулярно розділяють руками до самої шкіри;
- після прогулянок прибирають траву, гілочки та дрібне сміття;
- шкіру перевіряють на подразнення й почервоніння;
- після купання шнури повністю висушують;
- забруднену шерсть не залишають вологою надовго.
Собаки з дредами справді мають фантастичний вигляд. Проте за кожною ефектною «зачіскою» стоять терпіння, правильний догляд та чимало часу власника та, звичайно, грумера.
