Більшість людей навіть не задумуються, як саме з’являються маленькі гранули сухого корму. Насипав у миску — і все. Але за цими хрусткими шматочками стоїть величезне виробництво, складні машини, високі температури та процеси, які більше нагадують харчову фабрику майбутнього, ніж звичайне приготування їжі.
Усе починається з величезних мішків та контейнерів із сировиною. На заводи привозять м’ясні компоненти, рибне борошно, жири, овочеві суміші, зернові, сушені яйця, клітковину та десятки інших інгредієнтів. Частина з них уже суха, частина — у вигляді пасти або заморожених блоків.
Спочатку всі компоненти проходять перевірку. Сировину тестують на вологість, бактерії, якість та навіть запах. Після цього інгредієнти подрібнюють у величезних промислових дробарках майже до стану порошку. Саме тому в кормі майже неможливо побачити окремі шматки продуктів — усе перетворюється на однорідну масу.
Найцікавіший етап — екструдер
Після змішування сухих інгредієнтів до них додають воду, жири та рідкі компоненти. Далі ця маса потрапляє в одну з головних машин у виробництві корму — екструдер.
Екструдер працює під дуже високим тиском і температурою. Усередині нього суміш стискається гігантським металевим шнеком, нагрівається та буквально вариться за лічені секунди. Температура може перевищувати 100–150 градусів.
Потім відбувається момент, через який корм і стає схожим на знайомі гранули. Гарячу масу різко “виштовхують” через спеціальні отвори різної форми. Через перепад тиску суміш миттєво розширюється, ніби попкорн, і стає пористою всередині.
Одразу після цього ножі обрізають гранули до потрібного розміру. Саме так створюються маленькі кружечки, зірочки, подушечки або фігурки у вигляді кісточок. На великих заводах це відбувається з шаленою швидкістю — тонни корму за годину.
Чому корм так сильно пахне?
Після екструдера гранули ще майже “без смаку”. Тому далі починається окремий етап — нанесення жирів та ароматичних компонентів.
Гранули потрапляють у великі барабани, які постійно крутяться. Усередині на корм розпилюють тваринні жири та спеціальні смакові суміші. Саме вони створюють той сильний запах, який так добре відчувають собаки та коти.
Цікаво, що людина часто відчуває запах корму як різкий або дивний, а для тварин він може бути дуже привабливим. У собак і котів нюх у десятки разів сильніший, тому виробники буквально “налаштовують” аромат під їхнє сприйняття.
Після цього корм охолоджують, щоб він не збирав вологу всередині упаковки, і фасують у пакети. На великих виробництвах усе це роблять автоматичні лінії — від формування гранули до запаювання пакета.
Чому гранули бувають різного кольору та форми?
Форма корму часто залежить не лише від дизайну. Для маленьких порід роблять дрібні гранули, для великих собак — більші та твердіші. Для котів форма також підбирається так, щоб їм було зручно захоплювати корм щелепою.
Колір найчастіше залежить від складу та температури обробки. Хоча в деяких дешевих кормах можуть використовуватися барвники, у більшості випадків відтінок з’являється природно під час нагрівання інгредієнтів.
І що цікаво — на сучасних заводах виробництво корму настільки автоматизоване, що люди часто майже не контактують із продуктом напряму. Більшість процесів контролюють комп’ютери, датчики температури, вологості та тиску. Це вже давно не “кухня для тварин”, а справжня високотехнологічна харчова індустрія.
